Великдень: коротка історія свята та традиції

Віряни різних конфесій готуються відзначати Великдень. Святкування припадає на різні дні та проходить по-різному. Проте не всі знають про значення і походження свята, традиції якого складалися і трансформувалися століттями. Sara-fun.com з’ясував, як з’явилися різні дати та які існують відмінності у святкуванні.

Історія появи Великодня
Великдень у християнстві
Перший Вселенський собор
Як вирахувати дату Великодня
Як відзначають Песах
Символи та традиції католицького Великодня
Символи та традиції православного Великодня

У 2026 році іудеї починають відзначати Песах 1 квітня, святкування триватиме до 9 квітня. Християни західного обряду традиційно святкують Великдень згідно з Григоріанським календарем. Цього року святкування припадає на 5 березня. А православні відзначатимуть Святе Воскресіння за Юліанським календарем — 12 травня. Варто зазначити, що перехід ПЦУ та УГКЦ на Новоюліанський календар ніяк не вплинув на святкування Великодня в Україні.

Історія появи Великодня

Не всі знають, що свято з’явилося ще до народження Ісуса Христа. Його відзначали на честь визволення єврейського народу з єгипетського рабства, в якому ті пробули 430 років. Одного разу до пастуха і пророка Мойсея, який пізніше став основоположником іудаїзму, з’явився Бог в образі палаючого чагарника. Він наказав Мойсеєві йти до Єгипту, щоб переконати фараона відпустити євреїв і допомогти їм переселитися до Ханаану. Пророк прийшов до правителя Єгипту, але вмовляння фараона не подіяли. У якості покарання Господь наслав на Єгипет десять покарань. Країну накрило нашестя жаб, комарів та мух. Потім були мор худоби, виразки та нариви, грім і вогненний град, нашестя сарани та темрява, яка кілька днів панувала в Єгипті.

Ніщо не злякало фараона, і лише смерть власного первістка змусила його відпустити євреїв разом із худобою і пожитками. При цьому діти євреїв не постраждали. Мойсей сказав ізраїльтянам помітити двері будинків кров’ю однорічного ягняти, а саму тварину запекти цілком і з’їсти в родинному колі.

Отримавши «вільну» від фараона, євреї вирушили за Мойсеєм. Схаменувшись, фараон відправив у погоню за євреями своє військо. Коли ті підійшли до Червоного моря, вода розкрилася і євреї пройшли дном, а ось єгипетських військових накрило хвилею. Після цих подій з’явилося свято Песах, що дослівно перекладається з івриту як «той, що оминув».

Великдень у християнстві

Християнський Великдень нерозривно пов’язаний із життям, смертю та воскресінням Ісуса Христа. Згідно з Новим Завітом, Ісус влаштував вечерю на честь юдейського Песаху і зібрав 12 своїх учнів. На столі стояли вино — символ крові жертовного ягняти, прісний хліб та гіркі трави на згадку про гіркоту колишнього рабства. Під час таїнства він передрік зраду Юди і власну смерть.

Тодішні священики заздрили Ісусу, за яким йшли віряни, тому мріяли викорінити християнство. Наступного дня після Тайної вечори римський префект Понтій Пілат розпорядився схопити Христа, катувати його і стратити через розп’яття. Ісуса побили батогами, «коронували» терновим вінком, поклали на спину хрест і відправили на вершину гори Голгофи. Хресний шлях Ісуса старим Єрусалимом став одним із прообразів християнського хресного ходу.

*Таємна вечеря Ісуса Христа та 12-ти апостолів*

Смерть сина божого на Голгофі стала алегорією вбивства жертовних ягнят юдеями. Як євреї принесли в жертву однорічних тварин, так Ісус віддав своє життя заради відпущення гріхів та очищення людських душ. Христос помер після єврейського Песаха, у п’ятницю, яку згодом назвали Страсною.

Ісус пророкував свою смерть, але не наказав учням відзначати Великдень на честь воскресіння. Однак апостоли та перші християни відзначали річницю, згадуючи про смерть Месії. Вони влаштовували пам’ятну вечерю, під час якої їли прісний хліб та пили вино. Поки юдеї святкували Песах як визволення від єгипетського рабства, у перших християн Пасха була днем скорботи.

Перший Вселенський собор

Задовго до появи християнства римляни поклонялися своєму Богові Аттісу, якого вважали покровителем рослин. Тогочасні люди вірили, що Аттіс народився внаслідок непорочного зачаття, загинув молодим через гнів Юпітера, проте через кілька днів після смерті воскрес. На честь цієї події щовесни люди влаштовували особливий ритуал. Римляни рубали дерево, до якого прив’язували статую юнака, і несли його на головну міську площу, супроводжуючи плачем. Таким чином язичники прощалися з Аттісом, після чого постилися кілька днів до свята воскресіння.

Цікаво, що у IV столітті під час правління римського імператора Костянтина I у суспільстві назрівав розкол через релігію. Однак імператор зміг майстерно об’єднати суспільство, поєднавши обидва вірування і зробивши основною державною релігією християнство. У 325 році провели Перший Вселенський собор, на якому вирішили відзначати Великдень на честь воскресіння Ісуса Христа.

Згодом християнство поширилося з Візантії на інші території, де язичницькі традиції поступово витісняли хитрістю. Кожному язичницькому святу придали нове, християнське значення.

Як вирахувати дату Великодня

Дату Воскресіння Христового обчислюють за місячно-сонячним календарем, тому кожного року вона змінюється. За встановленими правилами, Великдень святкують у першу неділю після весняної повні. Весняним повним місяцем вважається перший повний місяць, що настав після дня весняного рівнодення, яке відзначають 21 березня. Цього правила дотримуються і православні, і католики.

При цьому дати католицького та православного Великодня не збігаються через Григоріанський календар, на який католики перейшли ще 1583 року. Тоді як православні християни відзначають церковні свята за Юліанським календарем — із запізненням приблизно на два тижні.

Через те, що дата Великодня розраховується за місячним календарем, вона може припадати на період із 4 квітня по 8 травня. Однак іноді її можуть перенести на тиждень вперед, якщо вона збігається з єврейським Песахом.

Як відзначають Песах

Євреї продовжують святкувати Песах, як день, коли їх предки звільнилися з рабства. Традиційно святкування триває вісім днів поза межами Ізраїлю і сім днів на Землі обітованій.

У перший день Песаха в синагогах проводять урочисте богослужіння, а ввечері сім’ї збираються вдома на вечерю, що зветься седер. На святковий стіл обов’язково ставлять марор — гірку зелень, що символізує гіркоту єгипетського рабства, і харосет — суміш із тертих яблук, горіхів та фініків, символізуючу глину, з якої євреї робили цеглу, перебуваючи в рабстві. До цього дня печуть прісні коржики — мацу. Вони символізують хліб, який євреї взяли із собою, коли спішно збиралися йти з Єгипту. Крім того, на святковому столі є шматок засмаженого м’яса з кісточкою, як символ принесеного в жертву ягняти.

За седером йдуть «будні свята», а завершується Песах вихідним днем, коли читають фрагменти зі священної книги іудаїзму Тори.

Символи та традиції католицького Великодня

Католики починають святкувати Великдень ще у Страсну суботу. Цього дня у храмах відбувається особливе богослужіння. Перед початком служби запалюють Пасхал — велику пасхальну свічку, від якої парафіяни запалюють свої свічки та розносять вогонь по домівках.

Особливим символом католицького Великодня є Пасхальний кролик, який символізує достаток та родючість. У наш час від імені кролика дорослі ховають у будинку шоколадні яйця, за якими діти влаштовують справжнє полювання.

*Одним із символів Великодня у католиків є кролик*

Ще одним символом католицького Великодня є пасхальне ягня. У багатьох країнах печуть спеціальні великодні булочки у вигляді тварини, яка символізує жертву та спокутування гріхів.

На святковий стіл подають кролика, індичку або курку.

Крім того, у різних країнах існує особлива випічка. Наприклад, в Італії до цього дня готують кекс панеттоне із сухофруктами та кекс коломба у вигляді голубів. У Великій Британії печуть хрестові булочки та торт «Сімнель». У Польщі символом Великодня стали ромові баби та пиріг мазурек. А в Греції та на Мальті готують здобне печиво фіголлі з мигдального борошна з горіхами.

Символи та традиції православного Великодня

У православній традиції Великдень є найголовнішим святом поряд із Різдвом. Підготовку до Великодня православні віруючі розпочинають за сім тижнів до Христового Воскресіння. У цей період починається Великий піст, під час якого не їдять м’ясо, яйця та молочні продукти. Лише зрідка ті, хто постить, присмачують їжу рослинною олією, кілька разів за цей час їдять рибу і випивають трохи червоного вина.

Тиждень перед Великоднем називають Страсною седмицею. У Чистий четвер прийнято фарбувати яйця, пекти паски та готувати сирні паски. Також у цей день влаштовують генеральне прибирання та наводять лад у власних думках.

Святкове богослужіння починається в суботу ввечері, а приблизно опівночі починається Великодня заутреня.

У цей же час у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі збираються паломники з усього світу, які чекають на сходження Благодатного вогню. У храм входить процесія — ієрархи конфесій, що святкують Великдень. Люди, які перебувають усередині, з нетерпінням чекають виходу патріарха з вогнем у руках. Молитва та обряд тривають доти, доки не станеться диво. Від Благодатного вогню віряни всього світу запалюють свічки та розвозять у різні країни.

Одним із символом життя, що вічно оновлюється, а також воскресіння Христа є крашанки. За переказами, перше пасхальне яйце подарувала Марія Магдалина римському імператору Тіберію. Вона прийшла до палацу з повідомленням про його воскресіння. Імператор лише посміявся, сказавши, що це неможливо так само, якби біле яйце раптом стало червоним. Після його слів яйце справді набуло червоного кольору, символізуючи кров Ісуса, пролиту на хресті. На згадку про цю подію яйця прийнято фарбувати саме в червоний відтінок, який їм надає лушпиння цибулі. Однак в останні десятиліття від цієї традиції стали відходити, забарвлюючи великодні яйця у всі кольори веселки.