Одного разу володар далеких країн переодягся в простолюдина і спустився в аул, щоб подивитися, як живуть місцеві жителі та обрати собі дружину. Сподобалися йому троє дівчат. Запросив він їх у палац, сказавши, що владика шукає собі ту, з якою розділить трон. Дві дівчини прийшли в призначений час, одягнені в найдорожчі вбрання, а третя так і не з’явилася. Наступного дня він знову спустився в аул, дізнався, де мешкає дівчина, і прийшов до неї додому. Дівчина була з великої родини та жила у найбіднішому будинку. Цар запитав, чому вона не прийшла до його палацу, чому не захотіла стати дружиною, стати багатою? Дівчина відповіла, що сім’ю, кохання, честь та щастя неможливо купити ні за які гроші світу.
Тож вип’ємо, друзі, за те, щоб сім’ї у всіх були в порядку, щоб нас любили не за наші статки, а за нашу душу, щоб щастя було в кожному домі, щоб ніхто не сумнівався в нашій честі!