Нахабний Осел та каменоломня

В одному гірському аулі жив Осел. З господарем йому пощастило: той його годував, напував і сильно роботою не завантажував. І все було б чудово, проте осляча порода частенько брала своє. Іде Осел, і легко йому й добре, та от стане посеред дороги та й упреться просто так. Господар все менше і менше йому доручає, а вперта тварина нахабнішає з кожним днем. Не витримав такого джигіт і продав худобу на каменоломні. Уже там і працювати довелося тяжко, і не впертись — батіг напоготові.

Так вип’ємо ж за те, щоб нам вдавалося вчасно приборкувати власний норов і не відлякувати щастя.