Зіркові іменинники: хто народився у березні. Частина 2

У другій половині березня народились одразу четверо акторів, які знімались у екранізації романів про Гаррі Поттера — Гері Олдмен, Девід Тьюліс, Роббі Колтрейн та Брендан Глісон. Окрім того, наприкінці першого місяця весни День народження святкують співачки Леді Гага, Селін Діон, Мерайя Керрі та український боксер Володимир Кличко. Sara-fun.com зібрав цікаві факти про життя та кар’єру зіркових іменинників.

---

Читайте початок матеріалу «Зіркові іменинники: хто народився у березні. Частина 1»

---

16 березня

Гор Вербінскі (1964), американський кінорежисер та сценарист.

Майбутній голлівудський режисер народився у місті американських ядерників — Ок-Рідж — у родині фізика-поляка. З юності хлопця тягнуло на творчість. Спочатку він грав у рок-групах Лос-Анджелеса, а згодом почав знімати музичні кліпи та рекламні ролики для брендів Nike, Coca-Cola та Canon. Гор закінчив факультет кіно та телебачення Каліфорнійського університету, тому вів зйомки завжди професійно.

У великому кіно Гор Вербінскі дебютував із комедією «Мишаче полювання» (1997). А широку популярність режисеру приніс гостросюжетний трилер «Дзвінок» (2002), який лише за першу добу продажів DVD у США розійшовся двомільйонним тиражем. Окрім того, у його фільмографії значаться перші три фільми саги «Пірати Карибського моря» (2003, 2006, 2007), а також мультфільм «Ранго» (2011), визнаний американськими кіноакадеміками найкращим анімаційним фільмом року.

Олександра Даддаріо, (1986), американська актриса.

Олександра народилася у сім’ї юристів. Її мати працювала адвокаткою, а батько був прокурором і свого часу очолював поліцейський департамент боротьби з тероризмом. У роді Даддаріо були також політики. Однак ще дівчинкою вона вирішила обрати не таку відповідальну професію і зосередилася на акторстві, розуміючи, що доведеться переконувати батьків. Олександра Даддаріо відвідувала Нью-Йоркську професійну дитячу школу, де був спеціалізований клас із театральним ухилом, а у 16 років вперше потрапила на знімальний майданчик.

У 2002 році юну акторку запросили зіграти роль жертви підліткової жорстокості в денній мильній опері «Всі мої діти», яка йшла ТБ протягом 40 років. Поява в такому довгограючому та масштабному проекті стала для Олександри чудовим стартом. Пізніше вона знімалася у серіалі «Закон і порядок», а також у багатосерійному фільмі «Клан Сопрано» (2006). Також у її фільмографії — картини «Пристрасть, кохання та стволи» (2021), «Рятувальники Малібу» (2017), «Техаська різанина бензопилкою 3D» (2013).

17 березня

Курт Рассел (1951), американський актор, продюсер та сценарист.

Майбутнє цього голлівудського актора було передбачуваним. Батько Курта в юності був зіркою баскетболу, а пізніше володів фешенебельним рестораном у Нью-Порті та знімався у кіно. Якось він привіз 6-річного сина на зйомки ковбойського серіалу «Sugarfoot», у якому маленький Курт знімався протягом чотирьох сезонів. Рассел-молодший прагнув повторити успіх батька, тому не дуже старанно навчався у школі. Він часто пропускав заняття заради зйомок, а у вільний час грав у баскетбол, мріючи про спортивну кар’єру. Якось він порвав зв’язки плечового суглоба, тож про професійний спорт довелося забути. При цьому хлопець зосередився на акторській професії та відновив зйомки навіть після п’ятирічної служби у Національній гвардії.

Серед його найкращих робіт — фільми «Одного разу в Голлівуді» (2019), «Мерзенна вісімка» (2015), «Ванільне небо» (2001), «Великий переполох у маленькому Китаї» (1986).

18 березня

Люк Бессон (1959), французький кінорежисер, сценарист, продюсер та письменник, лауреат премії «Сезар».

Майбутній режисер народився у Парижі (Франція). Його батьки працювали інструкторами з дайвінгу, тому дитинство Люка пройшло на узбережжях Югославії, Греції та інших середземноморських країн. У юності Бессон загорівся ідеєю працювати з дельфінами, проте цю мрію зруйнував випадок. Якось у 17 років хлопець поринув з аквалангом на глибину і ледь не осліп, тому довелося залишити мрії про дайвінг через ризик ускладнень.

У молодості Люк Бессон перепробував себе в різних професіях, але в нього ні до чого не лежала душа, поки одного разу друзі допомогли йому влаштуватися на кіностудію помічником режисерів. Це заняття захопило Люка настільки, що через два роки він вирушив до Голлівуду, щоб освоїти всі тонкощі професії, яким навчався на практиці. Після служби в армії він ще три роки спостерігав за роботою різних режисерів, перш ніж сам почав знімати музичні кліпи. У кіно Люк Бессон дебютував з короткометражкою «Предостанній» (1981), яку позитивно оцінили колеги режисера-початківця.

А ось справжній успіх до нього прийшов після виходу комедійного фільму «Підземка» (1985), який отримав кілька нагород на європейських кінофестивалях. З того часу Люк Бессон зняв серію фільмів «Таксі», а також стрічки «П’ятий елемент» (1997), «Нікіта» (1990). Окрім того, Люк Бессон відомий як автор серії книг про пригоди Артура та мініпутів, які згодом сам екранізував.

Адам Ноа Левін (1979), американський співак, вокаліст та гітарист поп-рок-гурту Maroon 5.

Адам народився і виріс у Лос-Анджелесі у сім’ї євреїв. Його мати працювала адвокаткою, а батько тренував баскетбольну команду. Завдяки заняттю батька хлопець з дитинства захоплювався баскетболом, але професійним спортсменом він не став. У Адама не складалося зі спортом. Після баскетболу він захопився важкою атлетикою, проте заняття з великим навантаженням закінчилося переломами грудної клітини та ключиці. З того часу музикант займається тільки йогою і більше не підходить до важких штанг.

На відміну від спорту з музикою у Левіна складалося набагато краще. Ще в юності з’ясувалося, що хлопець має феноменальні музичні дані — діапазон його голосу склав чотири октави. У 1995 році разом із трьома друзями він організував музичний гурт Kara’s Flowers, проте прославитися новачкам не вдалося. Другу спробу прорватися на велику сцену музиканти зробили після закінчення вишів. Тоді до них приєднався п’ятий учасник і колектив отримав назву Maroon 5. Ця спроба виявилася більш вдалою і група здобула популярність.

Лілі Коллінз (1989), англо-американська актриса та фотомодель, дочка музиканта Філа Коллінза.

Батько Лілі — відомий британський рок-музикант Філ Коллінз — розлучився з її матір’ю, коли дівчинці було лише п’ять років. Після цього Лілі з матір’ю перебралися з Великобританії до США, де дівчинка відвідувала акторські курси при академії драматичного мистецтва та брала участь у виставах місцевого театру. Цікаво, що з дитинства Лілі Коллінз мріяла стати журналісткою і вже у 15 років вела колонку у журналі Elle Girl, а також писала статті для інших молодіжних видань. Журналістську кар’єру Лілі розпочала на каналі Nickelodeon, де брала інтерв’ю у знаменитостей.

Паралельно дівчина будувала модельну кар’єру: дефілювала подіумом на організованому модним будинком Chanel «Балу дебютантів — 2007» і знімалася для глянцевих журналів. У 2013 році вона стала обличчям французького бренду Lancome. Окрім того, вона почала зніматись у кіно. У її фільмографії — серіал «Емілі в Парижі» (2020), а також стрічки «Раптова удача» (2022), «Темна спадщина» (2020), «Гарний, поганий, злий» (2019), «Вчитель англійської» (2013), «Білосніжка: Помста гномів» (2012).

19 березня

Ліна Костенко (1930), українська письменниця та поетеса.

Батько Ліни Василь Костенко був педагогом та поліглотом, викладав у школі міста Ржищів Київської області. Коли дівчинці виповнилося шість років, родина переїхала до Києва. Тоді ж Василя Костенка засудили до десяти років концтаборів як «ворога народу», а майбутня письменниця отримала тавро «дочки ворога народу». Її дитинство припало на Другу світову війну, після закінчення якої вона навчалася у Київському педінституті та Московському літературному інституті, паралельно писала вірші та відточувала майстерність.

Пізніше вона стала активною учасницею руху шістдесятників, які боролися за збереження української мови та культури у країні, яка на той час входила до складу СРСР. Вона відвідувала судові засідання над дисидентами, котрим приписували антирадянську діяльність.

Через проукраїнську позицію довгих 16 років письменниця писала фактично «в стіл», оскільки публікувати її твори відмовлялися. Тоді ж вона написала відомий історичний роман у віршах «Маруся Чурай», за який лише 1987 року отримала Шевченківську премію. Серед її найвідоміших творів — «Берестечко», збірки віршів «Вітрила» та «Сад нетаючих скульптур», а також прозовий роман «Записки українського самашедшого». Останнім часом вона веде затворницький спосіб життя і практично не дає інтерв’ю.

Брюс Вілліс (1955), американський кіноактор, продюсер, музикант, володар «Золотого глобуса» та двох «Еммі».

Майбутня зірка Голівуду народилася у Західній Німеччині. Батько Брюса — американець за походженням — був вільнонайманим службовцем в американській військовій частині, а мати — німецькою домогосподаркою. Коли хлопчику було два роки, родина переїхала до США. У дитинстві Брюс заїкався, коли дуже хвилювався. Щоб упоратися з недоліком, він записався до театрального гуртка. Хлопцю сподобалося виступати на сцені, тож він із задоволенням ходив на заняття.

Після закінчення університету, Брюс Вілліс перебрався до Нью-Йорка, де перебивався тимчасовими підробітками: він працював у барах і виступав у невеликих ансамблях. Якось саме у барі він познайомився з режисером, який запропонував йому епізодичну роль у фільмі. Вілліс знімався в рекламі і брався за будь-які епізодичні ролі у маловідомих театральних та телепостановках.

Перший великий успіх прийшов до Брюса Вілліса після виходу серіалу «Детективна агенція Місячне сяйво» (1985-1989). При цьому найбільшу популярність він отримав завдяки ролі поліцейського Джона Макклейна у серії фільмів «Міцний горішок», а також картинам «Щасливе число Слевіна» (2005), «Місто гріхів» (2005), «Шосте почуття» (1999), «Армагеддон» (1998), «П’ятий елемент» (1997), «Кримінальне чтиво» (1994).

20 березня

Девід Тьюліс (1963), англійський актор.

Батьки майбутнього артиста були далекими від мистецтва людьми, вони володіли невеликим магазином, де продавали дитячі іграшки. Девід був середнім сином та не планував продовжувати сімейний бізнес. У шкільні роки він захопився музикою і навіть організував рок-гурт QED, який виступав на місцевих фестивалях, у клубах та кафе. Вільний час британець присвячував грі на гітарі і незабаром віртуоза запросили до рок-гурту Door 66, з яким він подався давати концерт у Лондоні.

У британській столиці хлопець захотів вивчити драматичне мистецтво та вступив до Гілдхолської школи музики та театру. Акторську кар’єру Девід Тьюліс розпочав у театрі та паралельно намагався потрапити на екран, але отримував лише незначні епізодичні ролі. Удача посміхнулась йому в 1993 році, тоді актору дісталася головна роль бродячого філософа Джонні у фільмі «Оголені». За цю стрічку Девід отримав премію Канського кінофестивалю як найкращий актор. Після такого успіху на Девіда посипалися інші пропозиції. Він знімався в серії фільмів про Гаррі Поттера, а також «Хлопчик у смугастій піжамі» (2008), «Сім років у Тибеті» (1997), «Повне затемнення» (1995).

Зіркові іменинники: 21 березня

Гері Олдмен (1958), англійський актор, кінорежисер, продюсер та музикант.

Майбутній актор народився у Лондоні. З дитинства Гері грав на піаніно та співав, тому мріяв про музичну кар’єру, проте життя склалося інакше. Олдмен закінчив театральну школу Rose Bruford College зі ступенем бакалавра і в 1978 році влаштувався працювати в театр Greenwich Young People’s. Актор дев’ять років виступав на театральних підмостках та встиг здобути кілька нагород.

На кіноекрані Гері Олдмен вперше з’явився 1986 року, отримавши роль у проекті «Сід та Ненсі». Для ролі басиста гурту Sex Pistols він схуд настільки, що потрапив до лікарні. Проте жертва вартувала того, оскільки акторський дебют отримав найвищі відгуки, а актор отримав нагоду підкорити Голлівуд.

Зараз у його фільмографії десятки картин, серед яких «Опенгеймер» (2023), «Трафік» (2021), «Темні часи» (2017), «Темний лицар: Відродження легенди» (2012), «Леон» (1994), «Справжнє кохання» (1993). Окрім того, він зіграв хрещеного Гаррі Поттера Сіріуса Блека у серії фільмів за книгами Джоан Роулінг.

Меттью Бродерік (1962), американський актор, кінорежисер, співак, лауреат двох премій «Тоні».

У жилах Меттью Бродеріка тече ірландська та єврейська кров. Він народився в Нью-Йорку і з дитинства перебував у богемній тусовці. Його батько був талановитим актором, а мати писала картини, сценарії та п’єси. Незважаючи на це у шкільні роки Меттью захоплювався футболом і навіть думав побудувати спортивну кар’єру. Однак із мріями довелося зав’язати після травми коліна. У цей момент в життя хлопця втрутився батько, і 17-річний Меттью вперше вийшов на сцену. Три роки він разом із батьком грав у спектаклі «День святого Валентина», а у 19 років вперше з’явився на екрані, виконавши епізодичну роль у серіалі «Лу Грант».

А ось після виходу комедії «Ферріс Бьюллер бере вихідний» (1986), актор став кумиром підлітків. Також він знімався у фільмах «Продюсери» (2005), «Годзілла» (1998), «Військові ігри» (1983).

У 1997 році Меттью Бродерік одружився з актрисою Сарі Джессікою Паркер. З боку їхній союз виглядав гармонійним та міцним, поки у 2008 році не вибухнув скандал. Журналісти дізналися, що актор зраджує зіркову дружину з молодою дівчиною. Сім’я не намагалася спростовувати факти, а просто вирішила почати будувати відносини заново. Через рік сурогатна мати народила зірковим батькам доньок-близнючок. На той час вони вже виховували сина.

22 березня

Різ Візерспун, повне ім’я — Лора Джин Різ Візерспун (1976), американська актриса та продюсерка, лауреатка премій «Оскар» та «Золотий глобус».

Різ народилася в сім’ї медпрацівників. Її мати доглядала хворих дітей і викладала медсестринську справу студентам, а батько був військовим медиком. У зв’язку з цим перші роки життя майбутня актриса провела у місті Вісбаден (Німеччина), де її батько проходив військову службу. Різ Візерспун хотіла продовжити медичну династію, проте життя склалося інакше. Після повернення до США, вона взяла участь у зйомках рекламного ролика для квіткового магазину. Тоді дівчинці було всього сім, але вона зайнялася ідеєю стати актрисою, тому відвідувала уроки акторської майстерності. Через бажання якнайшвидше досягти успіху в акторській справі, вона навіть кинула навчання на філфаку Стенфордського університету.

Дебют Різ Візерспун на екрані відбувся у фільмі «Людина на Місяці» (1991). Зараз у її фільмографії десятки стрічок, серед яких — «До тебе чи до мене?» (2023), «Велика маленька брехня» (2017), «Красуні в бігах» (2015), «Мад» (2013), «Блондинка у законі» (2001).

23 березня

Акіра Куросава (1910-1998), японський кінорежисер, сценарист та продюсер.

Майбутній режисер народився в Токіо (Японія) у сім’ї нащадка самураїв і став восьмою дитиною батьків. Батько Акіри вважав, що театр та кіно відіграють велику роль у дитячому вихованні, тому вже у шестирічному віці хлопчик побачив перші фільми. В школі у хлопця виявився потяг до малювання, а також каліграфії та фехтування. Проте саме життя ніби підштовхувало його у бік кінематографа. Старший брат Акіри працював перекладачем у токійських кінотеатрах і прищепив йому любов до дійства на екрані.

У 25 років хлопець взяв участь у конкурсі на вакансію помічника режисера у японській студії. Здобувачів просили написати есе, проаналізувавши переваги та недоліки японського кінематографу. Куросава підкорив своїм розбором директора кіностудії та отримав роботу. У тій кіностудії він пропрацював п’ять років, просунувшись із посади третього помічника режисера до головного помічника. Окрім того, за цей час він освоїв професію сценариста.

У 1943 році Акіра Куросава почав творити самостійно. Першим він зняв повнометражний художній фільм «Легенда про великого майстра дзюдо». За півстоліття роботи у режисерському кріслі, у його фільмографії налічується 29 повнометражних художніх фільмів, 13 з яких увійшли до Золотої Тисячі відомого світового рейтингу FilmGourmand. Прославився Акіра Куросава самурайськими фільмами «Расемон» (1950), «Сім самураїв» (1954), «Трон у крові» (1957), «Три негідники у прихованій фортеці» (1957), дилогією про роніна Сандзюро («Охоронець» та «Охоронець») Відважний самурай»), «Тінь воїна» (1980) та «Ран» (1985).

24 березня

Джессіка Честейн (1977), американська актриса та кінопродюсерка, володарка «Золотого глобуса».

Майбутня актриса народилася у Сакраменто, столиці штату Каліфорнія (США). Честейн — дівоче прізвище її матері Джеррі, а ось ім’я біологічного батька Джессіка зберігає в таємниці. Відомо лише, що вона народилася, коли батьки були неповнолітніми. Єдиним улюбленим батьком Джессіка вважає вітчима, який служив пожежником і ставився до прийомної доньки як до рідної.

Мати Джессіки працювала кухарем і, щоб прогодувати п’ятьох дітей, разом із чоловіком працювала з ранку до ночі. Тому виховання дітей легко на плечі бабусі. Вона водила Джессіку в театр і прищепила любов до лицедійства. Завдяки цьому вже у 13 років дівчинка записалася до театрального гуртка, а пізніше навчалася у знаменитій Джуліардській школі мистецтв. Потрапити туди їй вдалося завдяки іменній стипендії Робіна Вільямса, яку Джесс отримала як дитина з малозабезпеченої родини. У 2003 році Джессіка успішно закінчила Джуліард і почала шукати роботу. Поки підверталися не серйозні пропозиції, вона працювала аніматоркою, брала участь у різних шоу і плекала надію опинитися одного разу на великому екрані. Її терпіння та цілеспрямованість принесли плоди. Зараз у фільмографії Джессіки Честейн стрічки — «Код 355» (2022), «Агент Єва» (2020), «Велика гра» (2017), «Небезпечна гра Слоун» (2016), «Інтерстеллар» (2014).

25 березня

Сара Джесіка Паркер (1965), американська актриса, продюсерка, лауреатка премій «Золотий глобус» та «Еммі».

Майбутня зірка Бродвея народилася в сім’ї журналіста та підприємця, а також вчительки з англійським та німецьким корінням. Сара росла з двома рідними братами та сестрою, коли ж батьки розлучилися і її мати повторно вийшла заміж, то кількість дітей в родині подвоїлась. З дитинства Сара ходила на балет та серйозно займалася танцями. Ще навчаючись у школі, вона почала грати у Бродвейських постановках, серед яких — спектакль «Невинні» та мюзикл «Звуки музики».

Слава прийшла до актриси після виходу на екран серіалу «Секс у великому місті» (1998-2004). За роль колумністки Керрі Бредшоу вона отримала чотири «Золоті Глобуси» у номінації «Краща жіноча роль у комедії чи мюзиклі» (2000, 2001, 2002, 2004). Цікаво, що героїня Сари Джесікі Паркер — єдина з четвірки, хто жодного разу не з’являється оголеною на екрані. Виявляється, зірка спеціально вставила цей пункт у контракт, хоча їй пропонували 10 мільйонів доларів за зйомки у серіалі без одягу.

За свою кар’єру актриса зіграла понад 30 ролей. У її фільмографії також стрічки — «Фокус-покус 2» (2022), «Старий Новий рік» (2011), «Подружжя Морган у бігах» (2009), «Кохання та інші неприємності» (2006), «Клуб перших дружин» (1996), «Медовий місяць у Лас-Вегасі» (1992).

Володимир Кличко (1976), український боксер-важкоатлет, олімпійський чемпіон (1996). Колишній чемпіон світу з боксу у важкій вазі за версіями WBO, IBF, IBO, WBA.

Молодший із братів Кличків народився в Казахстані, де служив його батько-військовий. Згодом родина перебралася на батьківщину батька в Україну, де майбутні боксери здобули освіту та зробили перші кроки у професійному спорті. З 14 років Володимир почав займатися боксом, а вже у 20-ть провів перший бій у Німеччині, перемігши в першому раунді. Тодішній тренер Володимира та Віталія Кличків Фріц Здунек виставляв братів проти слабких суперників, яких ті легко укладали на лопатки.

За два роки Володимир Кличко вийшов на перший титульний поєдинок. За міжнародний титул чемпіона WBC він бився з Маркусом Макінтайром і нокаутував супротивника у третьому раунді. Професійну спортивну кар’єру Кличко-молодший продовжував до 2017 року. За цей час Володимир провів 69 професійних боїв, з яких програв лише п’ять.

Після закінчення спортивної кар’єри Володимир зайнявся власним бізнесом. Відомо, що у Києві він відкрив престижний готель «11 Mirrors Design Hotel». У 2018 році заснував бренд WYLLIT, який виробляє корисні продукти харчування. Окрім того, йому належить компанія «KLITSCHKO Ventures GmbH», яка надає консультації з питань бізнес-моделей та управління викликами.

Подробиці особистого життя український боксер не афішує. Відомо лише, що він мав багато романів, а з 2011 по 2018 рік був у стосунках з американською актрисою Хайден Панеттьєрі, яка народила спортсмену дочку, Каю Євдокію. Коли пара розлучилася, дівчинка залишилася з батьком і зараз живе у Києві.

26 березня

Кіра Найтлі (1985), англійська актриса.

Кіра з’явилася на світ завдяки парі, яке уклали між собою її батьки-актори. У пари вже був син, коли вони домовилися народити ще одну дитину, якщо письменниця-початківець Шерман — мати актриси — продасть свою п’єсу. Так і сталося.

Маленька Кіра, яка росла у творчій акторській родині, мріяла про сцену та великий екран буквально з пелюшок. Тому вже у три роки дівчинка попросила батьків найняти для неї агента. Ті не відмовляли доньку, але поставили умову — старанно вчитися. Так, вже у шість років у Кіри Найтлі з’явився власний агент, а у сім вона дебютувала в фільмі «Royal Celebration». Наступні кілька років вона активно знімалася у міні-телесеріалах та телешоу, які показували по європейських телеканалах. А в Голлівудській кар’єрі Кірі допомогла зовнішня схожість із Наталі Портман. Цікаво, що на знімальному майданчику Кіра Найтлі часом виступала двійником Портман.

Зараз у фільмографії Кіри Найтлі — стрічки «Бостонський душогубець» (2023), «Тиха ніч» (2021), «Примарна краса» (2016), «Анна Кареніна» (2012), «Гордість та упередження» (2005), а також серія фільмів «Пірати Карибського моря».

27 березня

Квентін Тарантіно (1963), американський актор, кінорежисер, сценарист, продюсер, володар двох «Оскарів» та чотирьох «Золотих глобусів».

Батько Квентіна — актор італійського походження Тоні Тарантіно, проте режисер із ним не спілкувався. Будучи 15-річною дівчиною мати Тарантіно-молодшого вийшла заміж, але шлюб тривав лише кілька місяців. Про вагітність дівчина дізналася вже після розлучення, але підтримувати стосунки з Тоні вона не хотіла. Коли дитині виповнилося два роки, вона перебралася до Лос-Анджелеса, де й пройшло дитинство Квентіна.

Тут у нього виявився потяг до кінематографу, оскільки сім’я часто ходила в кіно, окрім того, Квентін днями просиджував перед телевізором. До 17 років Тарантіно покинув школу, влаштувався працювати у відеопрокат та записався на курси акторської майстерності. У 22 роки хлопець написав перший кіносценарій «Капітан Пічфуз та анчоусовий бандит», який так і не втілили на екрані. Проте через рік Тарантіно зняв короткометражку «День народження мого друга», яка згодом лягла в основу сценарію до картини «Справжнє кохання» (1993), знятої Тоні Скоттом.

Підписуйся на наш Telegram канал

Після цього кілька років Тарантіно пропонував кіностудіям сценарії, але там до нього ставилися без ентузіазму. Нарешті, на початку 1990-х прийшов успіх. Тоді режисер-початківець зняв перший повнометражний фільм «Скажені пси». Картина отримала багато позитивних відгуків, а касові збори значно перевищили витрати на виробництво. Після успішного старту, Тарантіно зняв культовий фільм «Кримінальне чтиво» (1994), який досі вважають одним із найкращих зразків американського незалежного кіно. Також у його фільмографії — стрічки «Одного разу в Голлівуді» (2019), «Мерзенна вісімка» (2015), «Джанго звільнений» (2012), «Безславні виродки» (2009), «Вбити Білла» (2003, 2004).

Мерайя Кері (1970), американська поп- та R&B-співачка, авторка пісень, актриса та продюсерка, володарка 5 «Греммі».

Батько Мерайї був аеронавігаційним інженером з венесуельським та афроамериканським корінням, а мати — ірландською оперною співачкою. Таке змішання крові наділило співачку незвичайною зовнішністю. Майбутня зірка сцени почала співати ще у три роки, наслідуючи маму. Бачачи талант та потяг до творчості, дівчинку віддали на вокальні заняття, через що вона часто прогулювала звичайну школу.

Закінчивши навчання, Мерайя переїхала до Нью-Йорка, записалася на курси косметологів і влаштувалася на роботу, яка дозволяла їй оплатити навчання та житло. Паралельно вона ходила на прослуховування до різних музичних колективів. У результаті на бек-вокал Мерайю взяла пуерторіканська співачка Бренда Джой Каплан, більш відома як Старр. На одній з вечірок після виступу Бренда поставила касету з піснями Кері, які почув музичний продюсер Томмі Мотолла. З того моменту у Мерайї Кері закрутилася сольна кар’єра і в 1990 році побачив світ її дебютний диск. Найбільш популярним і продаваним став третій диск Music Box. Композиції Dreamlover та Hero мали приголомшливий успіх, останню Кері навіть виконувала на інавгурації Барака Обами у 2009 році.

Пізніше співачка закінчила школу акторської майстерності та почала підкорювати не лише сцену, а й кіноекран. У її фільмографії — стрічки «Дворецький» (2013), «Скарб» (2009), «Не жартуйте із Зоханом» (2008), «Холостяк» (1999).

У 2020 році співачка випустила автобіографію, в якій відверто розповіла про проблеми у родині, як старша сестра ледь не змусила займатися 12-річною Мерайю проституцією та підсадила на наркотики. Окрім того, у артистки було кілька нервових зривів через любовні негаразди та критику її сценічних та кінематографічних робіт. Через це один час Мерайя Кері погладшала до 120 кг.

Зіркові іменинники: 28 березня

Леді Гага, справжнє ім’я — Стефані Джоан Анджеліна Джерманотта (1986), американська співачка, авторка пісень, продюсерка, дизайнерка, актриса, володарка «Оскара», двох «Золотих глобусів», 13 «Греммі».

Співачка народилася у Нью-Йорку у родині італійців. Захоплення музикою передалося їй від батька, який у юності виступав у різних клубах. Чотирирічна Стефані навчилася самостійно грати на фортепіано, а у 14 років вона співала на сцені нью-йоркського клубу Bitter End, а також виступала на шкільній театральній сцені та у складі ансамблю Regis Jazz Band. Після закінчення середньої школи, вона вступила до Школи мистецтв при Нью-Йоркському університеті.

Псевдонім Lady Gaga співачка вигадала завдяки пісні гурту Queen «Radio Ga Ga». У 2007 році вона підписала контакт із лейблом Streamline Records і спочатку працювала як авторка — писала тексти пісень для Брітні Спірс, Фергі, Pussycat Dolls. Через рік Lady Gaga записала свій дебютний альбом під назвою The Fame. Сингли Bad Romance, Telephone та Alejandro одразу стали хітами.

Записавши ще дві платівки, на початку 2015 року співачка заявила, що планує стати першою виконавицею, яка виступить у космосі. Зараз вона намагається підкорити великий екран і вже знялася у фільмах «Джокер: Божевільність на двох» (2024), «Дім Gucci» (2021), «Зірка народилася» (2018).

29 березня

Брендан Глісон (1955), ірландський актор, режисер, сценарист, музикант.

Дитинство та юність майбутнього актора пройшли у столиці Ірландії — Дубліні. З ранніх років Брендан багато читав, а також цікавився театром та брав участь у постановках місцевої трупи. Після закінчення школи він вступив до Дублінського університетського коледжу, а потім продовжив навчання в Королівській академії драматичного мистецтва в Лондоні. Деякий час він грав у лондонських театрах. Пізніше Брендан вирішив повернутися до Ірландії та продовжити акторську кар’єру, але на батьківщині він не зміг отримати гідне місце, тому влаштувався учителем середньої школи. Десять років Глісон викладав ірландську та англійську мови школярам у передмісті Дубліна.

Однак у 34 роки Брендан таки вирішив повернутися до давньої мрії та у 1990 році дебютував у кіно, зігравши невелику роль у фільмі «Поле». Наступні кілька років актор знімався в англійських та ірландських фільмах, а також голлівудських виставах, зйомки яких проходили у Великій Британії. Найчастіше йому діставалися невеликі ролі у картинах, які не мали великого успіху. Однак у 1995 році ситуація змінилася після зйомок в історичній драмі Мела Гібсона «Хоробре серце». Оскароносний фільм приніс Брендану Гліссону впізнаваність та вигідні пропозиції.

Пізніше він знімався у фільмах «Банші Інішеріна» (2022), «Макбет» (2021), «Оселя проклятих» (2014), «Голгофа» (2014), «Код доступу «Кейптаун» (2012), «Залягти на дно Брюгге» (2008), «Троя» (2004). Крім того, Брендан Глісон виконав роль Дикозора Муді в серії фільмів про Гаррі Поттера.

30 березня

Роббі Колтрейн, справжнє ім’я — Ентоні Роберт Макміллан (1950-2022), шотландський актор, комік, сценарист, продюсер.

Ентоні народився в шотландському місті Рутерглен, у сім’ї лікаря та вчительки. У дитинстві він захоплювався живописом, музикою, кіно та машинами. Після закінчення середньої школи Роббі вступив до Вищої школи витончених мистецтв у Глазго, а у 1970-ті взяв псевдонім на честь улюбленого джазового музиканта Джона Колтрейна.

Під ім’ям Роббі Колтрейн він довгий час виступав комедіантом у нічних клубах. А от у кіно актор потрапив у 30 років. Його кінодебют відбувся у 1980 році у міні-серіалі на каналі ВВС. Комедійний талант Колтрейна помітили продюсери, які запрошували його на невеликі ролі в англійських фільмах. На той час у його фільмографії з’явилися стрічки «Флеш Гордон» (1980), «Караваджо» (1986), «Чорниці в бігах» (1990).

Незважаючи на неакторську зовнішність, громіздкого та незграбного Колтрейна називали різнобічним актором, який міг зіграти не лише у комедії. А ось найвідомішою роллю Роббі став Геґрід в екранізаціях романів про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера. Цікаво, що зіграти цю роль йому запропонувала сама Джоан Роулінг, вважаючи, що тільки Роббі Колтрейн зможе ідеально передати характер описаного нею персонажа.

Селін Діон (1968), канадська співачка, авторка пісень, актриса, композиторка.

Селін народилася у невеликому містечку у передмісті Монреаля (Канада). Окрім неї в родині вже було 13 братів і сестер. Коли батьки дізналися, що на них чекає чергове поповнення, то мати хотіла зробити аборт, проте місцевий священик відмовив від цього вчинку, сказавши, що не можна забирати чуже життя. Після народження Селін батьки відкрили невеликий бар Le Vieux Baril, який і прогодував численну родину.

Задовго до покупки закладу, сім’я гастролювала Канадою як музичний гурт під назвою Dion’s family. А у власному барі кожен із членів сім’ї міг проявити свій талант. Щонеділі тут давали невеликі концерти: батько сімейства грав на акордеоні, мати — на скрипці, а діти співали. У п’ятирічному віці до сімейного ансамблю приєдналася і мала Селін, чиї виступи дуже полюбилися публіці. Вже у 12 років Селін записала франкомовну пісню, яку для неї написала мама, а один із братів надіслав касету продюсеру Рене Анжелілу. Менеджера настільки вразили вокальні здібності дівчинки, що він одразу уклав з нею контракт і зайнявся продюсуванням. Вірячи в талант співачки, він заклав для запису першого диска власний будинок. У підсумку до 18 років Селін Діон записала дев’ять альбомів. Згодом продюсер співачки Рене Анжеліл став її чоловіком. Різниця у віці подружжя становила 26 років.

31 березня

Юен Макгрегор (1971), шотландський актор, лауреат «Золотого глобуса та двох премій BAFTA.

Юен народився в Шотландії у родині шкільних вчителів. Залишивши середню школу в 16 років, Макгрегор вирішив піти стопами родичів-акторів і вступив на відділення драми в Технологічному коледжі Кірккалді. Пізніше він переїхав до Лондона, де навчався у Школі музики та драми Гілдхолл. За півроку до її закінчення Юен отримав першу роль у міні-серіалі «Губна помада на твоєму комірці». Після цього актор отримав головну роль в екранізації роману «Червоне та чорне» на каналі BBC і дебютував на великому екрані у фільмі «Бути людиною».

Крім того, Юен Макгрегор знімався у фільмах «Зоряні війни: Скайуокер. Схід» (2019), «Крістофер Робін» (2018), «Мордекай» (2015), «Ангели та демони» (2009), «На голці» (1996).