Про нарди, дружину та зарплатню

Якось запитали у грузина:

— Послухай, Кацо, кажуть, що ти навчив свою дружину грати у нарди. Невже?

— Справді, навчив. І знаєте, добре зробив. Минулої суботи я виграв у неї половину своєї зарплатні.

Тож вип’ємо за жіночий азарт!

Проміняв дружину на коня

Одна грузинка приходить додому і з обуренням каже чоловікові:

— Валіко, ти уявляєш, наш сусід поміняв свою дружину на породистого коня! Адже ти б ніколи не зробив цього, любий?

— Що ти, — відповідає Валіко, — у крайньому разі на дорогий автомобіль та пляшку старого грузинського вина.

Так вип’ємо за наших улюблених дружин, які цінніші за будь-якого породистого коня, красивіші за будь-яку машину і солодші від будь-якого старого вина!

Чому Бог створив жінку з ребра Адама

Господь створив жінку з ребра Адама, але якби Він призначив їй бути повелителькою чоловіка, то створив її з голови; якби рабою, то зробив би з ноги; але оскільки Він призначив їй бути подругою і рівною чоловікові, то й зробив із ребра. Тож вип’ємо за те, щоб від цього ребра, як від справжнього друга, йшло лише добро!

Від чого залежить щастя

Один мудрий грузин казав: «Якщо хочеш бути щасливим один день — напийся, якщо хочеш бути щасливим тиждень — захворій, якщо хочеш бути щасливим один місяць — одружись! Хочеш бути щасливим один рік — заведи коханку. Якщо хочеш бути щасливим все життя, будь здоровий, дорогий». Так піднімемо келихи за здоров’я та щасливе життя!

Про скромність іменинника

У гірських народів є одне гарне прислів’я: «Верблюдиця верблюденя народила — не чув і сусід. Яйце курка знесла — кудахче на весь світ». Давайте ж піднімемо келихи за нашого скромного іменинника, який добре знає свою справу, але не сповіщає про це весь світ!

Довгожитель та газета

У далекому аулі жив старий аксакал. Одного разу він вирішив відійти в інший світ, але тут піднявся сильний вітер і приніс газету. У ній аксакал побачив замітку, в якій було сказано, що в сусідньому аулі живе інший аксакал, якому виповнилося 120 років, і у своєму віці він ще чудово почувається. Стало прикро першому старому, і він вирішив, що проживе ще, оскільки в той момент йому було всього 119 років. Так піднімемо келихи за те, щоб пошта до іменинника завжди надходила вчасно.

Про друзів та дорогу до будинку

Жив-був на високій-високій горі один старий. Будинок його знаходився дуже високо, у вічних снігах. Щоранку і щовечора старий виходив з дому і розчищав у снігу доріжку до свого будинку. Давайте вип’ємо за те, щоб до нашого будинку, де б він не знаходився, дорогу не доводилося розчищати — її протоптуватимуть наші друзі!

Князь, музикант та порожні обіцянки

Якось князь запросив до себе музиканта, щоб той розважав його. Став музикант грати.

— Ех, будь благословенна твоя рука! — похвалив його князь. — Дарую тобі срібну арфу. Подякував йому музикант і сів грати далі.

— Свого коня тобі не пошкодую! — Розійшовся князь.

Ще більше старається музикант.

— Дарую тобі корову, — розщедрився господар.

Наступного дня музикант прийшов за обіцяними дарами.

— Яка арфа, який кінь? — відповів протверезілий князь. — Ти вчора зробив мені приємне своєю грою, а я тобі своїми обіцянками. Те саме, що залишилося сьогодні від твоєї гри, залишилося тобі від моїх подарунків.

Наповнимо ж келихи та вип’ємо за те, щоб ми завжди і за будь-яких обставин вміли тримати своє слово.

Про горобця і коров’ячий коржик

Якось морозною зимою змерз маленький горобець. Обледеніле тільце шмякнулося на землю. Корова, що проходила повз, задерла хвіст і шльопнула на горобця свій коржик. У лайні горобець відігрівся, прийшов до тями, висунув голову і на радостях цвірінькнув. Кішка, що пробігала повз, схопила горобця і тут же з’їла.

Так вип’ємо та запам’ятаємо:

— Не кожний ворог, хто вилив на тебе лайно. Не кожен друг, хто тебе з лайна витяг. А якщо вже потрапив у лайно, то сиди й не чирікай!

Як астроном вибирав собі дружину

У далекі часи в Індії жив падишах, який мав трьох дружин. У падишаха був також астроном, який передбачав йому долю. І ось одного разу викликав падишах до себе астронома і каже:

— Ти довго жив у мене, але жодного разу не пророкував мені нічого поганого. І тому мені захотілося тебе нагородити. Обирай будь-яку з моїх дружин.

І ось підходить астроном до першої дружини і запитує:

— Скажи мені, жінко, скільки буде двічі по два?
— Три, — каже вона.

Яка ощадлива дружина, — подумав чоловік.

Друга відповіла: — Чотири.

Яка розумна дружина, — подумав звіздар.

Третя відповіла: — П’ять.

А це щедра дружина, — подумав астроном.

Як ви вважаєте, яку дружину він обрав? Він обрав найкрасивішу!

Тож вип’ємо за наших прекрасних дам, що сидять за цим столом.