Про горобця і коров’ячий коржик
Якось морозною зимою змерз маленький горобець. Обледеніле тільце шмякнулося на землю. Корова, що проходила повз, задерла хвіст і шльопнула на горобця свій коржик. У лайні горобець відігрівся, прийшов до тями, висунув голову і на радостях цвірінькнув. Кішка, що пробігала повз, схопила горобця і тут же з’їла.
Так вип’ємо та запам’ятаємо:
— Не кожний ворог, хто вилив на тебе лайно. Не кожен друг, хто тебе з лайна витяг. А якщо вже потрапив у лайно, то сиди й не чирікай!
