Смішні

За сталість чоловічих поглядів

Жінка йшла вулицею. Чоловік уважно подивився на неї та пішов слідом. Жінка зупинилася та поцікавилася:

— Навіщо ви мене переслідуєте?

— Тому що я закохався у вас, — відповів він.

— Чому ви це раптом закохалися в мене? — Запитує жінка. — Моя сестра набагато красивіша за мене, вона йде ззаду. Підійдіть до неї і освідчіться в коханні.

Чоловік пішов назад і побачив, що то була не гарна жінка. Розчарувавшись, він наздогнав першу жінку і почав допитуватись, чому вона його обдурила.

— Я це зробила тому, — відповіла вона, — що ви сказали неправду. Якби ви справді закохалися в мене, навіщо вам треба було бігти за іншою?

Тож вип’ємо ж за сталість чоловічих поглядів!

Пояс вірності та найкращий друг короля

Вирушаючи на війну, король надів пояс вірності на свою чарівну дружину. Сідаючи на коня, щоб скакати в похід, він покликав до себе вірного друга та слугу:

— Я вручаю тобі ключ від моєї найголовнішої скарбниці. Якщо мене вб’ють на війні, ти розстебнеш їм пояс вірності, одягнений на мою дружину. І зробиш це рівно за рік після моєї смерті. Тільки тобі я можу довірити цей ключ, бо не сумніваюся у твоїй чесності та шляхетності.

Удостоєний такої довіри, друг і слуга вклонився королю, поцілував руку володаря і взяв ключ. Не встиг король від’їхати далеко від замку, як почув цокіт копит: його наздоганяв вірний друг і слуга.

— Що трапилося, мій вірний друже? — спитав його король.

— Ваша величносте, сталася жахлива помилка. Ви вручили мені не той ключ. Він не підходить до пояса вірності вашої найдорожчої дружини.

Тож вип’ємо за відданих і вірних друзів!

Вигідна інвестиція

Ішов дорогою чоловік із дружиною.

Зустрівся їм якийсь дурень, обійняв жінку і поцілував. Дістав тут чоловік із кишені п’ять гривень і подарував дурню. Здивувалася дружина такому вчинку, а чоловік пояснив їй: — Ці п’ять гривень обов’язково його занапастить. І справді — не минуло й години, як почули вони постріл. Виявляється, прогулювалися дорогою наречені. Дурень побачив їх і подумав — дай і цю поцілую, може, десятку подарують. Поцілував він дівчину, а хлопець розлютився, вистрілив і вбив його на місці.

Тож вип’ємо ж за те, щоб ми завжди вкладали гроші у вигідну справу!

Два сусіда та вдала угода

Поїхали якось двоє сусідів на базар вино продавати. По дорозі вони сіли перепочити і закусити.

— Добре було б зараз випити по чарці винця, — зітхнув один.

— Добре то добре, але вино ми веземо продавати і не можна витрачати даремно ні краплі! — Розсудив другий. Тоді перший обшарив кишені, знайшов мідний п’ятак і говорить сусідові:

— Налий мені винця на п’ятачок. Налив йому сусід одну склянку, потім повернув той самий п’ятак і попросив:

— А тепер ти мені налий. Так ходив цей п’ятак з рук у руки, доки не спорожніли обидва бурдюки, і їхні господарі захропіли, хмільні та задоволені торгівлею.

Тож вип’ємо за вдалу угоду!

Види кохання

Є кохання студентське: коли є з ким, є чим, але ніде.
Є кохання самотнє: коли є де, є чим, але нема кого.
Є кохання нещасливе: коли є де, є з ким, але нема чим.
Є філософське кохання: коли є де, є з ким, є чим, але — навіщо?
Так вип’ємо за ту любов, на яку кожен з нас заслуговує!

Про жіночу дружбу

Пливе річкою черепаха, на спині в неї сидить змія.

Змія думає: «Укушу — скине!»

Черепаха думає: «Скину — вкусить!»

Тож вип’ємо за вірну жіночу дружбу, яка допомагає долати всі перепони!

Тост за чоловіків

На питання про те, кого він більше любить — брюнеток чи блондинок, справжній чоловік має відповідати: «ТАК!»

Тож вип’ємо за справжніх чоловіків!

Була ніч. Тиша та місяць…

Була ніч. Тиша та місяць…
Були Він та Вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Ні».
Минули роки. Була ніч. Тиша та місяць…
Були Він та Вона. Вона сказала: «Так».
Але не ті вже були роки.
То ж вип’ємо за те, щоб все в житті робилося вчасно!

Як Бог створив жінку

Якось до Бога прийшов чоловік і попросив створити жінку. Бог узяв трохи променів сонця, задумливий смуток місяця, лагідний погляд сарни, трепет лані, лагідність голуба, красу лебедя, ніжність пуху, легкість повітря, свіжість води. А щоб уникнути нудотності додав мінливість вітру, балакучість сороки, сльозогінність хмар і всі жахи грому та блискавки. Все змішав, із цієї суміші вийшла прекрасна жінка. Бог вдихнув у неї життя, віддав чоловікові, сказавши:

— Бери й мучся.

Тож вип’ємо за цю прекрасну суміш.