Смішні

Покарання для жінки

Одного джигіта запитали: «Якби твоя дружина завинила, яке покарання ти б для неї обрав?» Джигіт подумав і відповів:
— Якби я хотів покарати свою дружину найсильніше, то купив би їй багато прикрас і закрив у кімнаті без дзеркала.
Пропоную підняти бокали за те, щоб жінки ніколи не зазнавали такого нещадного покарання!

Одруження через кохання

Коли Васо після весілля став підраховувати свої витрати на весільну подорож і порівнювати їх з розмірами приданого своєї дружини, він зробив висновок, що одружився виключно з любові. Так вип’ємо ж за жінок, які виходять заміж винятково через кохання.

Султан та гарем

Султан заходить у свій гарем і шепоче на вушко одній зі своїх дружин: «Твої очі, як зірки. Твої губи, як корали. Твій стан, як лоза. Передай далі».

Пропоную підняти келихи за те, щоб такі слова призначалися лише одній жінці, єдиній та неповторній!

Про дурнів та красивих дружин

Якось, посварившись із дружиною, Гіві поставив риторичне запитання:

— Дивно! Чому у найбільших дурнів найкрасивіші дружини?

— Ну ти й підлабузник! — відповіла йому дружина з усмішкою.

Тож давайте вип’ємо за наївних жінок, які в кожному слові чують комплімент!

Іспит та гірська дорога

Грузин складає іспит на отримання посвідчення водія. Інспектор пояснює дорожню ситуацію:

— Ти їдеш у машині вузькою дорогою. Зліва — висока гора. Праворуч — крутий обрив. Раптом назустріч дорогою йдуть красива дівчина і стара жінка. Що давитимеш?

— Звичайно, стару, вона вже пожила! — каже молодик.

— Дурень! Гальмо давити треба!

Тож вип’ємо ж за те, щоб у складній ситуації ми не забували натиснути на гальмо!

Про нарди, дружину та зарплатню

Якось запитали у грузина:

— Послухай, Кацо, кажуть, що ти навчив свою дружину грати у нарди. Невже?

— Справді, навчив. І знаєте, добре зробив. Минулої суботи я виграв у неї половину своєї зарплатні.

Тож вип’ємо за жіночий азарт!

Князь, музикант та порожні обіцянки

Якось князь запросив до себе музиканта, щоб той розважав його. Став музикант грати.

— Ех, будь благословенна твоя рука! — похвалив його князь. — Дарую тобі срібну арфу. Подякував йому музикант і сів грати далі.

— Свого коня тобі не пошкодую! — Розійшовся князь.

Ще більше старається музикант.

— Дарую тобі корову, — розщедрився господар.

Наступного дня музикант прийшов за обіцяними дарами.

— Яка арфа, який кінь? — відповів протверезілий князь. — Ти вчора зробив мені приємне своєю грою, а я тобі своїми обіцянками. Те саме, що залишилося сьогодні від твоєї гри, залишилося тобі від моїх подарунків.

Наповнимо ж келихи та вип’ємо за те, щоб ми завжди і за будь-яких обставин вміли тримати своє слово.

Про горобця і коров’ячий коржик

Якось морозною зимою змерз маленький горобець. Обледеніле тільце шмякнулося на землю. Корова, що проходила повз, задерла хвіст і шльопнула на горобця свій коржик. У лайні горобець відігрівся, прийшов до тями, висунув голову і на радостях цвірінькнув. Кішка, що пробігала повз, схопила горобця і тут же з’їла.

Так вип’ємо та запам’ятаємо:

— Не кожний ворог, хто вилив на тебе лайно. Не кожен друг, хто тебе з лайна витяг. А якщо вже потрапив у лайно, то сиди й не чирікай!

Як астроном вибирав собі дружину

У далекі часи в Індії жив падишах, який мав трьох дружин. У падишаха був також астроном, який передбачав йому долю. І ось одного разу викликав падишах до себе астронома і каже:

— Ти довго жив у мене, але жодного разу не пророкував мені нічого поганого. І тому мені захотілося тебе нагородити. Обирай будь-яку з моїх дружин.

І ось підходить астроном до першої дружини і запитує:

— Скажи мені, жінко, скільки буде двічі по два?
— Три, — каже вона.

Яка ощадлива дружина, — подумав чоловік.

Друга відповіла: — Чотири.

Яка розумна дружина, — подумав звіздар.

Третя відповіла: — П’ять.

А це щедра дружина, — подумав астроном.

Як ви вважаєте, яку дружину він обрав? Він обрав найкрасивішу!

Тож вип’ємо за наших прекрасних дам, що сидять за цим столом.

Притча про Орла, Ягуара та жіночу проникливість

Якось на краю прірви зустрілися Орел та Ягуар. Почали вони сперечатися, хто з них сильніший. Орел каже:

— Давай влаштуємо змагання: хто перестрибне цю прірву, той виграв. А переможець зможе забрати собі шкіру чи пір’я переможеного.

Ягуар був дурний і погодився. Орел перелетів прірву. Ягуар теж стрибнув, але впав на дно і розбився.

Орел виклював усе м’ясо, а шкуру звалив на себе і полетів додому.

Коли Орлиця відчинила двері, на порозі стояв Ягуар. Не встиг Орел сказати і слова, як Орлиця клюнула його в голову і вбила.

Так вип’ємо ж за проникливе кохання, яке допомагає жінкам впізнавати своїх коханих у будь-якій подобі!