Пояс вірності та найкращий друг короля

Вирушаючи на війну, король надів пояс вірності на свою чарівну дружину. Сідаючи на коня, щоб скакати в похід, він покликав до себе вірного друга та слугу:

— Я вручаю тобі ключ від моєї найголовнішої скарбниці. Якщо мене вб’ють на війні, ти розстебнеш їм пояс вірності, одягнений на мою дружину. І зробиш це рівно за рік після моєї смерті. Тільки тобі я можу довірити цей ключ, бо не сумніваюся у твоїй чесності та шляхетності.

Удостоєний такої довіри, друг і слуга вклонився королю, поцілував руку володаря і взяв ключ. Не встиг король від’їхати далеко від замку, як почув цокіт копит: його наздоганяв вірний друг і слуга.

— Що трапилося, мій вірний друже? — спитав його король.

— Ваша величносте, сталася жахлива помилка. Ви вручили мені не той ключ. Він не підходить до пояса вірності вашої найдорожчої дружини.

Тож вип’ємо за відданих і вірних друзів!