Життя як казка
Знаєте, чим казка відрізняється від життя?
Казка — це коли одружився з жабою, а вона виявилася царівною. А у житті буває навпаки.
Тож давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
Тости
Тост для друга
Дорогий друже, бажаю, щоб у тебе завжди було легке серце та важкі кишені!
Друзі продовжують життя
Настав час помирати старому. Він молився, підняв руки до неба і звернувся до Бога:
— Боже, дай пожити хоч трохи!
— Скільки ти хочеш? — спитав Бог.
— Стільки, скільки листя на цьому дереві.
— Це дуже багато.
— Тоді скільки яблук на цьому дереві.
— Це також багато. Я дам тобі пожити стільки, скільки у тебе друзів.
— Немає друзів, — сумно сказав старий і тремтячою рукою витер сльози.
Тож вип’ємо ж за друзів! І щоб їх було більше, ніж листя на дереві!
Безвідмовний
Свій тост почну з того, що Я людина проста. Ні в чому ніколи собі не відмовляю.
Мій тост за те, щоб і ви ніколи ні в чому мені не відмовляли.
За виконання бажань
Мудрецю сказали з жалем:
— Погано, коли не справджується те, чого дуже хочеться.
Він відповів:
— Ще гірше, коли збувається те, чого ти не хочеш.
Піднімемо ж келихи, щоб наші бажання збувалися якнайкраще, а те, чого ми бажаємо уникнути, обходило нас стороною.
Кривий цар і винахідливий художник
Жив-був кривий цар, а при його дворі служив талановитий художник. Проте монарх чомусь не злюбив його і шукав привід, щоб причепитися.
— Напиши мій портрет, але такий, щоб він був точнісінько схожий на мене, — наказав він якось художнику.
— Ось і прийшов мій кінець, — скрушно подумав митець. — Якщо я намалюю його кривим, він мене стратить. Якщо зображення буде красивішим за реальність, скаже:
«Не схоже!», — І теж відрубає голову.
Гостра ситуація породжує винахідливість. Живописець намалював оленя, а поруч царя з рушницею в руках, одне око, незряче, прикрив, ніби цар цілиться. У такому вигляді й підніс портрет повелителю.
Той ніяк не міг причепитися до живописця, і його життя було врятовано.
Цей тост — за талановитих та кмітливих.
Про досягнення та дружбу
Один чоловік отримав призначення на високу посаду. Його прийшов привітати вірний друг. Але чиновник грубо запитав його:
— Хто ти такий? Я тебе не знаю.
Друг зніяковів, але все ж відповів:
— Хіба ти не впізнаєш мене? Я твій старий друг. А прийшов відвідати тебе, бо почув, ніби ти став сліпим. Воно так і виходить, ти — зрячий сліпий.
Пропоную підняти келихи за те, щоб наші друзі не сліпли, на яку висоту не піднімалися б у житті.
Кінь, король і гарні сусіди
Одному королю подарували коня. Той звернувся до своїх радників:
— Де мені знадобиться цей диво-скакун?
— На війні з ворогами нашої держави, — сказав хтось.
— Ні, — похитав головою монарх.
— Для змагань, — спробував вгадати інший радник.
— Ні, — коротко відрізав король.
— Але навіщо тоді? — здивовано спитали придворні.
— Цей кінь стане в нагоді тому, у якого поганий сусід, щоб поскакати від нього якнайшвидше і подалі.
У народі кажуть: не купи хату, а купи сусіда. Вип’ємо ж за наших чудових сусідів!
Теща леопарда
Два леопарди кружляли в лісі і побачили хатину. У ній на підлозі була постелена шкура леопарда.
— Ти знаєш що це таке? — Запитав один леопард у іншого.
Той глянув на шкуру, затремтів і прошепотів з жахом:
— Тікаймо. Це моя теща.
Давайте піднімемо келихи за найкращих тещ, які не вселяють в нас жах.
Єврей та мідяк
Одному єврею наснилося, що він піднявся на гору Сінай і розмовляє з Богом.
— О, Всевишній! — вигукнув єврей. — Що для тебе значать сто тисяч років?
— Одну хвилину, — відповів Бог.
— А що значать сто тисяч золотих монет?
— Мідяк.
— Тоді подаруй мені один такий мідяк, — благав єврей.
І почув у відповідь:
— Зачекай хвилину…
Дайте не забувати, що все у світі відносно і піднімемо келихи, щоб всього домагатися самостійно, а не чекати милості від інших.
