Тости

Якось до Бога прийшов чоловік і попросив створити жінку. Бог узяв трохи променів сонця, задумливий смуток місяця, лагідний погляд сарни, трепет лані, лагідність голуба, красу лебедя, ніжність пуху, легкість повітря, свіжість води. А щоб уникнути нудотності додав мінливість вітру, балакучість сороки, сльозогінність хмар і всі жахи грому та блискавки. Все змішав, із цієї суміші вийшла прекрасна жінка. Бог вдихнув у неї життя, віддав чоловікові, сказавши:

— Бери й мучся.

Тож вип’ємо за цю прекрасну суміш.

Чоловік і дружина, що стоять біля вікна, ведуть між собою таку розмову:

— Бачиш, який чоловік дбайливий у когось — навіть білизну з мотузки знімає, — каже дружина.

— Дбайливий то він дбайливий, а білизну, між іншим, він знімає нашу,— відповів чоловік.

Тож вип’ємо за уважних чоловіків!