Головна › Тости › Грузинські
Грузинські
Грузин складає іспит на отримання посвідчення водія. Інспектор пояснює дорожню ситуацію:
— Ти їдеш у машині вузькою дорогою. Зліва — висока гора. Праворуч — крутий обрив. Раптом назустріч дорогою йдуть красива дівчина і стара жінка. Що давитимеш?
— Звичайно, стару, вона вже пожила! — каже молодик.
— Дурень! Гальмо давити треба!
Тож вип’ємо ж за те, щоб у складній ситуації ми не забували натиснути на гальмо!
Здавна на Кавказі чоловіка та жінку уподібнювали двом нотам, без яких струни людської душі не дають правильного та повного акорду. Тож давайте вип’ємо за жінок, які, доповнюючи нас, народжують небесну музику!
Якось запитали у грузина:
— Послухай, Кацо, кажуть, що ти навчив свою дружину грати у нарди. Невже?
— Справді, навчив. І знаєте, добре зробив. Минулої суботи я виграв у неї половину своєї зарплатні.
Тож вип’ємо за жіночий азарт!
Одна грузинка приходить додому і з обуренням каже чоловікові:
— Валіко, ти уявляєш, наш сусід поміняв свою дружину на породистого коня! Адже ти б ніколи не зробив цього, любий?
— Що ти, — відповідає Валіко, — у крайньому разі на дорогий автомобіль та пляшку старого грузинського вина.
Так вип’ємо за наших улюблених дружин, які цінніші за будь-якого породистого коня, красивіші за будь-яку машину і солодші від будь-якого старого вина!
Господь створив жінку з ребра Адама, але якби Він призначив їй бути повелителькою чоловіка, то створив її з голови; якби рабою, то зробив би з ноги; але оскільки Він призначив їй бути подругою і рівною чоловікові, то й зробив із ребра. Тож вип’ємо за те, щоб від цього ребра, як від справжнього друга, йшло лише добро!
Один мудрий грузин казав: «Якщо хочеш бути щасливим один день — напийся, якщо хочеш бути щасливим тиждень — захворій, якщо хочеш бути щасливим один місяць — одружись! Хочеш бути щасливим один рік — заведи коханку. Якщо хочеш бути щасливим все життя, будь здоровий, дорогий». Так піднімемо келихи за здоров’я та щасливе життя!
У гірських народів є одне гарне прислів’я: «Верблюдиця верблюденя народила — не чув і сусід. Яйце курка знесла — кудахче на весь світ». Давайте ж піднімемо келихи за нашого скромного іменинника, який добре знає свою справу, але не сповіщає про це весь світ!
У далекому аулі жив старий аксакал. Одного разу він вирішив відійти в інший світ, але тут піднявся сильний вітер і приніс газету. У ній аксакал побачив замітку, в якій було сказано, що в сусідньому аулі живе інший аксакал, якому виповнилося 120 років, і у своєму віці він ще чудово почувається. Стало прикро першому старому, і він вирішив, що проживе ще, оскільки в той момент йому було всього 119 років. Так піднімемо келихи за те, щоб пошта до іменинника завжди надходила вчасно.
Жив-був на високій-високій горі один старий. Будинок його знаходився дуже високо, у вічних снігах. Щоранку і щовечора старий виходив з дому і розчищав у снігу доріжку до свого будинку. Давайте вип’ємо за те, щоб до нашого будинку, де б він не знаходився, дорогу не доводилося розчищати — її протоптуватимуть наші друзі!
Був у батьків єдиний син. Він весело жив, щасливо ріс, солодко їлося йому і спалося. Були в нього друзі, як він їх називав. І ось одного разу він зустрів прекрасну дівчину, ту, яку шукають все життя — єдину і неповторну.
У передвесільних клопотах батько підійшов до сина і каже:
— Давай, синку, я покличу твоїх друзів.
І син погодився.
Настав урочистий день одруження. Були всі родичі, але друзів сина не було. Нічого не розуміючи, він підійшов до батька. На його запитання батько відповів:
— Я покликав усіх твоїх друзів, але замість запрошення на весілля я надіслав прохання про допомогу тобі. І ти бачиш, що з того вийшло.
Тож вип’ємо за тих друзів, які завжди прийдуть на допомогу і ніколи не полишать у біді!