Зіркові іменинники: хто народився у липні. Частина 2
У другій половині липня вітання з Днем народження приймають український боксер та політик Віталій Кличко, а також гімнастка Анна Різатдінова. Окрім того, у цей період народилися британський мільярдер Річард Бренсон та актори Бенедикт Камбербетч, Деніел Редкліфф, Дженніфер Лопес, Кевін Спейсі та Арнольд Шварценеггер. Sara-fun.com зібрав цікаві факти про життя та кар’єру зіркових іменинників.
Читайте початок матеріалу «Зіркові іменинники: хто народився у липні. Частина 1»
16 липня
Ада Роговцева (1937), українська актриса театру та кіно.
Анна Різатдінова (1993), українська спортсменка, художня гімнастка, багаторазова призерка чемпіонатів світу та Європи.
Анна народилася у Сімферополі в спортивній родині. Її мама — заслужена тренерка України, а батько — майстер спорту з плавання. Тому не дивно, що у п’ятирічному віці дівчинка потрапила на заняття з гімнастики. Нині в її арсеналі — олімпійські медалі та перемоги у чемпіонатах світу. Однак у біографії гімнастки був момент, коли вона хотіла покинути спортивну кар’єру.
Коли Анні Різатдіновій було 19 років, вона потрапила на Олімпіаду в Лондоні, проте тоді посіла лише 10 місце. Після цього їй захотілося закінчити виснажливі багатогодинні тренування і жити звичайним життям, але батько вмовив не здаватися. Анна зібрала волю в кулак і таки піднялася на бажаний п’єдестал. Вже на наступних Олімпійських іграх у 2016 році у Ріо-де-Жанейро Різатдінова виборола «бронзу». Наступного сезону Анна припинила виступи, оскільки народила сина. Її обранцем став скандальний український мільйонер Олександр Онищенко. Через два роки пара розлучилася.
17 липня
Олена Пчілка, справжнє ім’я — Ольга Косач (1849-1930), українська письменниця, мати Лесі Українки.
Девід Хассельхофф (1952), американський актор та співак.
Майбутня зірка екрану починав з театральних підмостків, де дебютував ще семирічною дитиною. Тоді Девід зіграв у шкільній постановці про Пітера Пена і загорівся ідеєю пов’язати своє життя з акторським мистецтвом, щоб виступити на Бродвеї. Закінчивши школу, він вирішив здобути професійну акторську освіту і вступив до Каліфорнійського інституту мистецтв на драматичне відділення.
У 22 роки Хассельхофф дебютував на екрані в серіалі «Молоді та зухвалі» (1975-1982) і дуже швидко став суперзіркою. Проте більшість глядачів знають актора завдяки грі в іншому серіалі — «Рятувальники Малібу», який виходив 11 років. За цей час його подивились більше мільярда глядачів у 140 країнах світу, завдяки чому Хассельхофф потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найпопулярніший телеактор. Окрім того, за це шоу американець заробив понад 100 мільйонів доларів.
Девід Хассельхофф знімався також у фільмах «Вартові Галактики. Частина 2» (2017), «Лицар доріг» (2008), «Нік Ф’юрі: Суперагент» (1998), «Спадщина» (1998), «Мертва хватка» (1996), «Останній альянс» (1990).
18 липня
Стів Форбс, повне ім’я — Малкольм Стівенсон Форбс (1947), американський мільярдер, видавець, бізнесмен і політик, головний редактор ділового тижневика «Forbes».
Малкольм виріс у родині видавців. Його батько та дід створили концерн «Forbes Inc.», який з 1917 року випускає однойменний журнал про бізнес. Під час навчання в Прінстонському університеті Малкольм заснував перший власний журнал «Business Today», який згодом став найбільшим студентським друкованим виданням у світі. Після смерті батька, якого також звали Малкольмом, у 1996 року Форбс змінив ім’я і став офіційно відомий як Стів Форбс. На той час він очолив редакцію ділового тижневика «Forbes» і став помітною фігурою у світі медіа, бізнесу та політики. Використовуючи свої позиції та ресурси, він впливає на економічні та політичні процеси у США. Крім того, видавець хотів балотуватися у президенти Сполучених Штатів. У 1996 та 2000 роках Стів Форбс представляв республіканців на первинних президентських виборах, але не зміг подолати цей етап, щоб боротися за крісло у Білому Домі.
Річард Бренсон (1950), британський мільярдер, власник Virgin Group.
Бізнесом Річард Бренсон зайнявся ще у 16 років. На той час він заснував журнал Student, заради якого навіть покинув навчання у школі. Однак видавництво не приносило великих статків, тому юний підприємець перепрофілювався, почавши продавати музичні платівки зі знижкою. Пізніше він створив звукозаписну компанію Virgin Records, де записували музичні треки виконавці Майк Олдфілд, Rolling Stones, Sex Pistols, Culture Club.
Прибуток від Virgin Records Бренсон вкладав у новий бізнес. Таким чином він спробував себе у багатьох сферах: телекомунікації, видавничій справі, готельному бізнесі, випуску напоїв, індустрії краси та розваг, транспорті, енергетиці. Бізнесмен брав кількістю, тому частина компаній збанкрутувала, а інші продовжують успішно працювати. Зараз у бізнес-імперію Virgin Group входить понад 40 компаній у 35 країнах світу із загальним річним доходом близько 23 мільярдів доларів.
Читайте також. Привітання з Днем народження у віршах та прозою
Одна з найвідоміших фірм Річарда Бренсона — авіакомпанія Virgin Atlantic — з’явилася завдяки випадку. Якось у 1984 році підприємець не зміг полетіти на Віргінські острови до своєї дівчини, оскільки авіарейс скасували. Тоді винахідливий Бренсон орендував літак, написав на дошці оголошення «Virgin Airlines: $39 в один кінець на Віргінські острови» і легко заповнив перший літак пасажирами. Після відпочинку бізнесмен купив старий авіалайнер і уклав угоду з компанією Boeing, зобов’язуючись повернути літак, якщо протягом року Virgin Atlantic не почне давати прибуток. Однак завдяки новому підходу в обслуговуванні справа процвітала: пасажирів пригощали на борту безкоштовним морозивом, робили масаж, а також вмонтували відеоекрани у спинки сидінь, що дозволяло швидко та комфортно перенести будь-який переліт.
Мільярдер відомий також своїми екстравагантними витівками, більшість яких робив для просування бізнесу. Так, він з’являвся на публіці у весільній сукні, переїхав на танку три тонни банок із Coca-Cola та стріляв на Таймс-сквер у Нью-Йорку. У 2007 році в рамках рекламної кампанії Virgin American Річард Бренсон спустився зі 125-метрового даху казино-готелю у Лас-Вегасі. А ось у 2013 році йому довелось працювати стюардесою та розносити напої пасажирам, оскільки програв суперечку власнику AirAsia Тоні Фернандесу. Бізнесмени уклали парі на змагання «Формули-1», в якому брали участь команди Virgin Бренсона та Lotus Фернандеса. За умовами, власник команди, яка програє у дебютному сезоні, мав працювати стюардесою в авіакомпанії переможця. Бренсон того разу змушений був віддуватись за своїх гонщиків.
Він Дізель, справжнє ім’я — Марк Сінклер (1967), американський актор, сценарист, кінорежисер та продюсер.
Вітчим Марка був викладачем акторської майстерності, що позначилося на виборі його професії. Підлітком хлопець почав грати у театральних постановках, проте вони не приносили великого доходу, тому у 17 років він влаштувався вишибайлом у нічний клуб Нью-Йорка. Тоді ж він змінив імідж: накачав м’язи, почав голитися наголо і взяв псевдонім Він Дізель.
Наприкінці 1980-х він вирішив згадати про мрію та подався підкорювати Голлівуд. Однак потрапити на великий екран акторові вдалося не одразу. Спочатку його взяли ведучим у телемагазин. Однак Він Дізель продовжував ходити на кастинги і згодом отримував епізодичні ролі. А ось справжнім проривом для актора став фільм «Врятувати рядового Райана» (1998). Після цього були зйомки в серії кримінальних бойовиків про стритрейсерів «Форсаж». Зараз у фільмографії Віна Дізеля близько 40 стрічок, серед них — «Лисий нянька: Спецзавдання» (2005), «Три ікси (XXX)» (2002), «Чорна діра» (2000).
19 липня
Віталій Кличко (1971), український боксер та політик.
Майбутній спортсмен і політик народився у сім’ї українського військовослужбовця, який на той час проходив службу в селі Біловодське на території Киргизької РСР (зараз — Киргизстан). Через професію батька родина часто переїжджала, тому старший з братів Кличків поміняв кілька шкіл, поки у 1985 році родина остаточно переїхала на батьківщину батька — в Україну.
Віталій планував піти стопами батька і продовжити військову династію. Після закінчення школи він намагався вступити до льотного училища, щоб стати військовим льотчиком, але його забракували через високий зріст 202 см. Тоді Кличко влаштувався працювати на Київський радіозавод учнем слюсаря-інструментальника.
З дитинства Віталій разом із молодшим братом Володимиром захоплювався спортом. Спочатку вони займалися карате, потім кікбоксингом. Хлопець шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу — чотири рази серед професіоналів та двічі серед любителів. Пізніше Віталій Кличко перейшов у бокс. Захоплення спортом визначило його освіту.
Підписуйся на наш Telegram канал
Відслуживши у спортклубі армії Київського округу, Кличко здобув освіту вчителя фізкультури у Переяслав-Хмельницькому педінституті. Пізніше закінчив аспірантуру Нацуніверситету фізкультури та спорту та отримав диплом Нацаакадемії держуправління при Президентові України.
У 1996 році Віталій розпочав професійну спортивну кар’єру та уклав контракт з німецьким Universum Box-Promotion. У підсумку за 16 років у професійному боксі Віталій Кличко провів 95 боїв. З них здобув перемогу у 80-ти (72 нокаутом).
Закінчивши спортивну кар’єру, Кличко подався у політику. Він створив партію «Удар», яка відіграла важливу роль у таборі опозиції до чинного тоді президента Віктора Януковича. Під час Революції Гідності у 2014 році йому пророкували місце наступного президента України. Однак після переговорів із досвідченим на той момент політиком Петром Порошенком, Віталій відмовився від претензій на президентство на користь останнього, але виграв вибори мера Києва та очолив українську столицю. На цій посаді він встиг прославитись цитатами, які часто стають мемами. Київський градоначальник традиційно має армію фанатів та хейтерів.
Бенедикт Камбербетч (1976), британський актор.
Зірка екрану народився в сім’ї акторів, окрім того, він є нащадком короля Річарда III з королівської династії Плантагенетів. Акторський дебют Бенедикта Камбербетча відбувся у 12 років у шкільній постановці «Сон літньої ночі», де він виконав роль королеви фей Титанії. Після закінчення школи, Бенедикт взяв пазу в навчанні і на рік вирушив до Індії, де викладав англійську в монастирі Тибету в Дарджилінгу. Повернувшись додому, Камбербетч вступив до Манчестерського університету та почав професійно вивчати драматургію.
У 2000 році актор дебютував на професійній сцені театру на відкритому повітрі в Ріджентс-парку, а через 10 років грав уже в лондонському Королівському національному театрі. Паралельно з цим Бенедикт Камбербетч отримував запрошення на зйомки у кіно та спочатку грав малопомітні ролі. Перший успіх прийшов до нього після головної ролі в ситкомі «Трохи за сорок», за якою пішли інші пропозиції. Зараз у його фільмографії — десятки стрічок, серед яких «Книга Кларенса» (2024), «Кінець, з якого ми починаємо» (2023), «Ігри шпигунів» (2020), «Доктор Стрендж» (2016), «П’ята влада »(2013), «Шпигун, вийди геть!» (2011), «Шерлок» (2011-2017).
20 липня
Наталі Вуд, ім’я при народженні — Наталія Захаренко (1938-1981), американська кіноакторка українського походження. Знімалась у фільмах «Мозковий штурм» (1983), «Кішка на розпеченому даху» (1976), «Великі перегони» (1965), «Вестсайдська історія» (1961), «Диво на 34-й вулиці» (1947).
Джош Лі Холлоуей (1969), американський актор.
Джош виріс у простій родині топографа та вчительки. Акторством він захопився дуже рано, але на екран пробився не одразу. Під час навчання в університеті хлопець випадково потрапив до модельного бізнесу: коли Джошу було 17 років, він прийшов до перукарні, де йому запропонували взяти участь у конкурсі зачісок за безкоштовну стрижку. Хлопець погодився і зрештою потрапив у модельний бізнес, а потім вирушив підкорювати Голлівуд.
Він зіграв багато епізодичних ролей, але йому катастрофічно не щастило та не було гідних пропозицій. Коли Джош Холлоуей вирішив покінчити з акторською кар’єрою і податись у ріелтори, раптово дізнався, що його затвердили на роль Сойєра в серіалі «Залишитися в живих», який виходив на екранах шість років і змінив його життя. Пізніше він також знімався у серіалах «Єллоустон» (2020), «Колонія» (2016-2018), «Штучний інтелект» (2014).
21 липня
Ернест Гемінґвей (1899–1961), американський письменник, журналіст. Лауреат Нобелівської премії (1954).
Ернест виріс у забезпеченій родині колишньої артистки та медика у передмісті Чикаго (США). Гемінґвей рано почав виявляти інтерес до літератури: він запоєм читав класичні твори, складав власні розповіді та спробував себе у ролі шкільного журналіста. Це визначило вибір його шляху, хоча батьки бачили його відомим музикантом чи лікарем.
Свого часу Ернест Гемінґвей працював поліцейським журналістом і часто бував у в’язницях та місці пожеж, де спостерігав за поведінкою людей, що згодом зображував у власних творах. Після участі у битвах 1919 року Ернест поїхав жити в Канаду, де почав співпрацювати з місцевими газетами, а через два роки вирушив до Парижа і завів там знайомства у літературних колах.
Читайте також. Свята у липні: що віздначаємо посеред літа
Популярність прийшла до письменника в 1926 році, коли вийшов роман «І сходить сонце». Пізніше він написав твори «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін», а також філософську повість «Старий і море». Остання принесла Гемінґвею Пулітцерівську премію та Нобелівську премію з літератури.
Ернест Гемінґвей п’ять разів потрапляв у серйозні аварії та сім разів ставав безпосереднім учасником катастроф. Він лікував забої, струси мозку, переломи, сибірку, малярію, дизентерію та рак шкіри. Під кінець життя письменник опинився у психдиспансері, де йому поставили діагноз «маніакальна параноя». Гемінґвей вважав, що за ним слідкують урядові агенти. На жаль, 13 сеансів електрошоку, який застосовували медики, лише посилили його розлад, внаслідок чого виникли проблеми з пам’яттю та депресія. У результаті, повернувшись із диспансеру, письменник застрелився зі своєї рушниці, не залишивши передсмертної записки. Цікаво, що за два десятиліття з’ясувалося, що за письменником справді стежили агенти ФБР, тому лікували його марно.
Джош Хартнетт (1978), американський актор.
У дитинстві Джош мріяв стати професійним футболістом, проте після серйозної травми коліна про спортивну кар’єру довелось забути. При цьому стати актором він також вирішив не одразу. Спочатку хлопець працював кур’єром в авіакомпанії, пізніше були зйомки в рекламних роликах, а потім — одна з головних ролей у телесеріалі «Крекер».
Зараз у фільмографії актора кілька десятків стрічок. Джош Хартнетт знімався у фільмах «Опенгеймер» (2023), «Операція «Фортуна»: Мистецтво перемагати» (2023), «Гнів людський» (2021), «Щасливе число Слевіна» (2005), «Одержимість» (2004), «40 днів та 40 ночей» (2002).
22 липня
Януш Корчак (1878-1942), польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч єврейського походження. Автор творів «Як любити дітей», «Коли я знову стану маленьким», «Право дитини на повагу», «Жартівлива педагогіка», «Король Мацюсь Перший» і «Король Мацюсь на безлюдному острові», «Банкрутство малого Джека» та «Правила життя».
Селена Гомес (1992), американська актриса, співачка, авторка пісень, модель.
Мати Селени була театральною актрисою, що визначило вибір кар’єри для доньки. Дівчинка з ранніх років спостерігала за роботою у гримерці та на сцені, і вже у сім років отримала свої перші ролі. Дебют Селени Гомес відбувся на телешоу «Борні та друзі», а проривом став 2004 рік, коли під час нацвідбору вона потрапила на канал «Дісней», отримавши ролі у популярних серіалах «Ханна Монтана» та «Все тіп-топ, або Життя Зака та Коді». Пізніше вона знімалася у фільмі «Програма захисту принцес», який переглянули 8,5 мільйона глядачів. Це стало третім результатом в історії показу фільмів на каналі «Дісней».
Паралельно зі зйомками Селена Гомес вирішила будувати і музичну кар’єру, тому в 2008 році, напередодні свого шістнадцятиліття, підписала контракт зі студією Hollywood Records. Уже через рік вона випустила дебютний альбом, який завдяки армії фанатів швидко здобув «золотий» статус. З того часу Селена Гомес випустила не один успішний альбом і продовжує зніматися у фільмах та серіалах.
23 липня
Вуді Харрельсон, справжнє ім’я — Вудроу Трейсі Харрельсон (1961), американський актор, володар премії «Греммі».
Майбутній актор виріс у неповній родині. Коли хлопчику було лише три роки, його батьки розлучилися, а пізніше з’ясувалося, що його батько заробляв на життя вбивствами, оскільки багато років працював найманим кілером. У 1979 році Харрельсона-старшого заарештували і решту життя він провів за ґратами.
Під час навчання у старших класах Вуді займався різьбленням по дереву, а вільний час проводив у парку розваг Kings Island, де працював не покладаючи рук. Однак за кар’єру він обрав акторство і отримав ступінь бакалавра з театрального мистецтва. Кінодебют Вуді Харрельсона відбувся у 1986 році в комедії «Дикі кішки». За багаторічну кар’єру він встиг зіграти кілька десятків ролей. Серед кращих фільмів Вуді Харрельсона — «Сонячний берег» (2024), «Веном» (2018), «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі» (2017), «Ілюзія обману» (2013), «Сім психопатів» (2012) , «Старим тут не місце» (2007), «Тонка червона лінія» (1998), а також серіал «Справжній детектив» (2014).
Деніел Редкліфф (1989), британський актор, виконавець ролі Гаррі Поттера.
Виконавець ролі Гаррі Поттера виріс у сім’ї літературного агента та директорки з кастингу, тому не дивно, що з ранніх років мріяв стати актором. Підлітком Деніел ходив на кастинги та отримував незначні ролі, а його теледебют відбувся в 1999 році у фільмі «Девід Копперфілд».
Тоді ж він дізнався про кастинг на роль Гаррі Поттера та пішов на проби. Кажуть, що Деніел вразив продюсерів, оскільки ідеально підходив під образ хлопчика-сироти та його без роздумів затвердили на головну роль. Коли в 2001 році на екрани вийшла перша частина кіноепопеї «Гаррі Поттер і філософський камінь», Деніел Редкліфф набув не тільки світової популярності, але й отримав неймовірний для підлітка гонорар в 1 мільйон доларів. З кожним наступним фільмом його гонорар зростав, і за вісім частин «поттеріани» він заробив близько 100 мільйонів доларів. Такий зліт позначився на психіці молодого актора. Деніел зізнавався, що на той час мав проблеми з алкоголем, проте вчасно одумався і змінив спосіб життя.
На відміну від багатьох акторів, які набули популярності в дитинстві та стали заручниками однієї ролі, Деніел Редкліфф намагається відійти від образу чарівника та обирає незвичайні ролі, які розкривають багатогранність його таланту. У його фільмографії значаться стрічки «Загублене місто» (2022), «Втеча з Преторії» (2020), «Ілюзія обману 2» (2016), «Дівчина без комплексів» (2015).
24 липня
Дженніфер Лопес (1969), американська актриса, співачка, танцівниця, модельєрка.
Майбутня зірка Голлівуду виросла у бідному районі Нью-Йорка — Бронксі — у родині пуерторіканців. З дитинства вона займалася танцями та співом. Довгий час Дженніфер виступала на підтанцьовуванні у різних зірок, серед яких була також співачка Джаннет Джексон. На початку 1990-х Лопес почала виступати в трупі Fly Girl і здобула першу впізнаваність. А ось всесвітньо популярною вона стала після виходу альбому J.Lo у 2001 році, який залишається найуспішнішим у її кар’єрі.
Окрім музичної, Дженніфер Лопес розвивала також акторську кар’єру та знялася у трьох десятках фільмів. Серед кращих робіт — «Атлас» (2024), «Перший зустрічний» (2022), «Почни спочатку» (2018), «Чого чекати, коли чекаєш на дитину» (2012), «Якщо свекруха — монстр» (2005), «Дівчина з Джерсі» (2004), «Весільний переполох» (2001), «Анаконда» (1997).
Наразі Дженніфер Лопес називають однією з найбагатших жінок у світовому шоу-бізнесі, річний дохід якої сягає кількох десятків мільйонів доларів. Співачка та актриса була одружена чотири рази. Її обранцями були офіціант Охані Ноа, танцюрист Кріс Джаддом, співак та музикант Марк Ентоні та актор Бен Аффлек.
Зіркові іменинники: 25 липня
Метт Леблан (1967), американський актор.
У жилах Метта тече кров різних народів. Його мати — італійка, а в батька ірландське, голландське, англійське та французьке коріння. В юності ЛеБлан мріяв стати професійним мотогонщиком і навіть брав участь у перегонах. Проте, коли отримав травму, прислухався до прохання матері та змінив професію.
Закінчивши коледж, Мет працював моделлю і на той час знімався в рекламі відомих торгових марок, серед яких виробник газованих напоїв Coca-Cola, виробник кетчупів Heinz і бренд одягу Levi’s. Після цього він вступив на курси драми в Нью-Йорку та почав отримувати перші незначні ролі у серіалах. Успіх прийшов до нього в 1994 році, коли на екрани вийшов перший епізод серіалу «Друзі», який виходив на екранах 10 років.
26 липня
Кевін Спейсі (1959), американський кіноактор, володар двох «Оскарів».
Кевін народився та виріс у сім’ї секретарки та технічного письменника. У зв’язку з роботою батька сім’я кілька разів змінювала місце прописки, що позначилося на шкільних успіхах молодшого сина. У підлітковому віці його віддали до військової школи, але через рік Кевіна Спейсі відрахували звідти за неуспішність. Коли ж сім’я перебралася до Каліфорнії, то Кевін вступив до Вищої театральної школи і усвідомив, що його покликання — сцена. У результаті він два роки учився в престижній Джульярдській театральній школі у Нью-Йорку. Щоб оплачувати навчання, хлопцеві доводилося інколи працювати на трьох роботах.
Акторська кар’єра Кевіна Спейсі почалася з театру, де він спочатку грав другорядні ролі, або виступав дублером артистів основного складу. Пізніше він почав отримувати кіноролі, але також без запаморочливого успіху. Першим помітним фільмом, у якому зіграв Спейсі, стала стрічка «Підозрілі особи» (1995). Зігравши Роджера Кінта актор отримав свій перший «Оскар» за «найкращу чоловічу роль другого плану». Після цього кар’єра пішла вгору. Свого часу Кевін Спейсі зіграв у фільмах «Людина, яка намалювала Бога» (2022), «Нестерпні боси» (2011), «Двадцять одне» (2008), «Краса по-американськи» (1999), «Перемовник» (1998), «Сім» (1995), а також серіалі «Картковий будиночок» (2013-2017).
Читайте також. Іменини у липні 2024: хто святкує та як назвати дитину
У 2017 році в розпал зйомок «Карткового будиночка» актор Ентоні Репп раптово розповів, що Кевін Спейсі домагався його, коли хлопцеві було лише 14 років. Сам оскароносний актор зізнався у гомосексуальності, але сказав, що того випадку не пам’ятає, проте вибачився за свою, можливо, негідну поведінку. Після цього ще 15 людей виступили з аналогічними звинуваченнями на адресу Кевіна Спейсі. Актора виперли із серіалу та переписали сценарій. На той час також монтували вже відзнятий фільм «Всі гроші світу», але у підсумку всі сцени з Кевіном Спейсі вирізали та замінили його актором Крістофером Пламмером. Розгляд справи тривав кілька років. У результаті, у липні 2023 року лондонський суд присяжних виправдав Кевіна Спейсі за дев’ятьма звинуваченнями у сексуальних злочинах. Після творчого затишшя його знову почали запрошувати на зйомки.
Джейсон Стейтем (1967), британський актор.
Батько Джейсона працював вуличним продавцем, а вечорами підробляв лаунж-співаком, розважаючи публіку біля магазинів та ресторанів, а мати була танцівницею. Мабуть, талант до лицедійства передався хлопцеві у спадок.
В юності Стейтем-молодший торгував разом із батьком, а також захоплювався боксом, бойовими мистецтвами та гімнастикою. Окрім того, свого часу він входив до складу британської національної збірної зі стрибків у воду і в 1988 році брав участь в Олімпіаді у Сеулі. Ну а зіркою Джейсон Стейтем став випадково. Якось у басейні молодого плавця помітив представник модельної агенції та запросив знятися у рекламі джинсів. Згодом власник фірми, яку рекламував Джейсон, став продюсером дебютної картини режисера Гая Річі «Карти, гроші, два стволи» (1998). Він запропонував режисеру спробувати Стейтема на одну із ролей у фільмі. Так колишній вуличний торговець та спортсмен потрапив у кіно.
Пізніше в прокат вийшли й інші картини Гая Річ за участю Джейсона Стейтема — «Великий куш» (2000), «Револьвер» (2005), «Гнів людський» (2021). Окрім того, у фільмографії актора значаться стрічки «Бджоляр» (2024), «Шпигун» (2015), «Захисник» (2012), «Професіонал» (2011), «Адреналін» (2006).
27 липня
Микола Костер-Вальдау (1970), датський актор.
Микола з дитинства мріяв стати актором, тож закінчив Данську національну театральну школу в Копенгагені та 1993 року дебютував на сцені у постановці шекспірівського «Гамлета».
У рідній Данії Микола здобув популярність після виходу на екрани фільму «Нічне чергування» (1994), а от всесвітню популярність актору принесла роль Джейме Ланністера у серіалі «Гра престолів» (2011-2019). Окрім того, у його фільмографії стрічки «Він — це куля» (2023), «Смак життя» (2021), «Боги Єгипту» (2016), «Інша жінка» (2014), «Облівіон» (2013).
28 липня
Енне Бурда, ім’я при народженні — Анна Магдалена Леммінгер (1909-2005), німецька видавниця, редакторка журналу Burda moden.
Анна народилася у провінційному німецькому містечку в сім’ї машиніста та домогосподарки. Сім’я жила дуже скромно. Сама ж Анна з юності любила виділятись, тому зробила коротку стрижку в стилі боб і змінила ім’я на Енні — на честь героїні улюбленої пісні «Енне з Тарау». Після закінчення монастирської школи та коледжу Енне влаштувалася працювати касиркою в електроенергетичну компанію. Якось плату за електроенергію приніс миловидний власник невеликої друкарні Франц Бурда. Молоді люди сподобалися один одному і незабаром одружилися. Майже 20 років Енне Бурда була зразковою дружиною та матір’ю та вела домашнє господарство, проте відчувала, що їй не вистачає діяльності.
Якось вона дізналася, що чоловік багато років фінансує збиткове видавництво Elfi-Moden, яке належало його колишній секретарці та коханці. Енне не стала влаштовувати скандалів та подавати на розлучення, натомість змусила його переоформити видавництво. Так у 1949 році вона очолила видавництво, в якому на той момент працювало 48 співробітників. Незабаром вона випустила модний журнал Favorit, який з 1950 року носив назву Burda Moden.
На той час Енні було 40 років, вона не вміла шити та видавати журнали, але дуже хотіла стати незалежною та успішною. Тому Бурда шукала кравчинь та фотографів, вивчала видавничу справу, розробляла нове оформлення журналу мод та знайомилася з кутюр’є. На роботі вона проводила по 10-12 годин на добу. Головною фішкою журналу стали листи з викрійками, за якими модниці шили собі вбрання. Незабаром Burda Moden вийшла за межі Німеччини і до 1963 року журнал виходив тиражем 1,2 мільйона екземплярів. Через 45 років роботи над журналом, Енне Бурда передала його в управління трьом синам. Проте двоє спадкоємців продали свої акції молодшому братові Губерту, який успішно продовжив справу матері.
Жаклін Кеннеді (1929-1994), дружина президента США Джона Кеннеді та перша леді з 1961 по 1963 рік.
Джекі було 11 років, коли її мати розлучилася з батьком, який зловживав алкоголем і був частим гостем казино. Згодом жінка вийшла заміж за нафтового мільйонера Х’ю Очінклосса. Багатство вітчима відкрило для двох його падчерок двері до вищого суспільства та кращих освітніх закладів. Завдяки новим можливостям Жаклін вивчала історію мистецтва, а також французьку літературу в Сорбонні (Франція). Там вона отримала першу роботу — редакторки в паризькому відділенні журналу Vogue. Під час конкурсу на посаду вона випередила 1200 конкуренток. Однак у редакції Жаклін пропрацювала недовго, оскільки цінності редакції йшли у розріз із її вихованням.
Повернувшись додому, вона влаштувалася журналісткою до газети The Washington Times-Herald. Там вона вела колонку з невеликими інтерв’ю з перехожими, яким ставила каверзні запитання. Незабаром їй почали доручати висвітлення світських заходів, серед яких — інавгурація президента Дуайта Ейзенхауера і коронація Єлизавети II. Так, під час одного з благодійних вечорів вона познайомилася із молодим сенатором Джоном Фіцджеральдом Кеннеді. Через півроку після цієї зустрічі Жаклін Був’є розірвала заручини з нареченим — біржовим маклером. У 1953 році вона вийшла заміж за сенатора Джона Кеннеді. А через вісім років Жаклін стала першою леді США, коли Кеннеді виграв президентські перегони. Життя з Кеннеді було не безхмарним, оскільки чоловік-ловелас часто зраджував, проте на розлучення Джекі не подавала. У листопаді 1963 року після замаху на президента вона овдовіла і п’ять років вела затворницький спосіб життя.
Читайте також. Подарунок за датою народження: поради нумеролога
20 жовтня 1968 року колишня перша леді США Жаклін Кеннеді повторно вийшла заміж. Її обранцем став грецький мільярдер Аристотель Онассіс, який був старшим за наречену на 23 роки. Однак і цей шлюб тривав не довго, через сім років Джекі овдовіла вдруге, але влаштувала своє безбідне існування, оскільки отримала від дочки Онассіса 26 мільйонів доларів відступних.
Після цього Жаклін Кеннеді-Онассіс повернулася до Нью-Йорка, де влаштувалася редакторкою в одне з видань. У її житті було ще одне кохання — магнат Моріс Темпельсман. Пара не скріплювала стосунки шлюбом через громадську думку, оскільки американці не пробачили Джекі бажання бути щасливою після смерті 35-го президента і засудили її повторний шлюб з Онассісом.
29 липня
Анна Безсонова (1984), українська спортсменка (художня гімнастика), абсолютна чемпіонка світу (2007).
Майбутня чемпіонка народилася у Києві (Україна) в спортивній родині. Її батько — Володимир Безсонов — грав за «Динамо» (Київ) та збірну СРСР, будучи одним із найтитулованіших футболістів Радянського Союзу. Мати Анни — Вікторія Бессонова — свого часу була чемпіонкою світу в групових вправах з художньої гімнастики.
Мама бачила доньку балериною, проте у п’ятирічному віці дівчинка заявила, що хоче стати гімнасткою. Тоді Вікторія стала першою тренеркою доньки. У 10 років Анна вже розпочала виступати на змаганнях. У результаті вона двічі виборола «бронзу» на Олімпіаді в Афінах (2004) та Пекіні (2008), а також здобула десятки нагород на Чемпіонатах світу та Європи. У 2010 році Анна Безсонова офіційно завершила спортивну кар’єру та перейшла на тренерську позицію.
30 липня
Арнольд Шварценеггер (1947), американський актор та державний діяч австрійського походження.
Арнольд виріс у невеликому австрійському селі Таль. Під час Другої світової війни його батько воював у складі німецької армії. Арні казав, що це позначилося на характері батька, який з дитинства муштрував його та старшого сина. Сім’я жила бідно, тоді як Шварценеггер-молодший мріяв розбагатіти і спілкуватися зі знаменитостями. У 14 років Арнольд захопився культуризмом і щодня кілька годин займався спортом. У 1963 році він дебютував у турнірі з культуризму, де посів друге місце. Потім на рік потрапив до армії, де також продовжував тренування, зробивши штангу з підручних матеріалів.
Відслуживши в армії, Шварценеггер переїхав до Мюнхена (Німеччина) та влаштувався працювати у фітнес-клуб. Паралельно він успішно виступав на турнірах бодібілдерів. Завдяки завзятості та наполегливості, у 1967 році він завоював титул «Містер Всесвіт». Після цього, Арні переїхав до Нью-Йорка (США) і став володарем свого першого з сімох титулів «Містер Олімпія». Завершивши спортивну кар’єру у 1980 році, Шварценеггер продовжив просувати бодібілдинг та у 1988 році організував конкурс «Арнольд Класік».
Читайте також. Троянди у вазі: як доглядати квіти і реанімувати букет
Паралельно із роботою в залі Арнольд вирішив спробувати сили на екрані. Він дебютував у фільмі «Геркулес у Нью-Йорку» (1970), проте через сильний австрійський акцент роль переозвучили і на екрані замість нього говорить інший актор. Після цього Арні взявся за вивчення англійської і дуже скоро позбувся німецького акценту. Завдяки рельєфній фактурі, він отримував ролі міцних хлопців, а згодом пробував себе у комедіях. У фільмографії Шварценеггера — стрічки «Таємниця печатки дракона» (2019), «Бетмен і Робін» (1997), «Згадати все» (1990), «Червона спека» (1988), «Хижак» (1987), «Термінатор» (1984).
Добиваючись успіху на новій ниві, Арнольд Шварценеггер ставив собі нові амбітні цілі. Так на початку 2000-х він подався до політики. У 2003 році «термінатор» виграв вибори в США і став губернатором Каліфорнії. На цій посаді він протримався до 2011 року.
Окрім того, Шварценеггер мав підприємницький талант. Наприкінці 1960-х він став співвласником будівельного бізнесу, потім створив компанію з поштових розсилок інвентарю для бодібілдингу та зайнявся нерухомістю. Пізніше став власником авіакомпанії Legend International Air та концерну Oak Productions, що спеціалізується на індустрії розваг. У 2024 року його статки оцінювали в один мільярд доларів.
Крістофер Нолан (1970), американський кінорежисер, сценарист та продюсер.
Кінематографом Крістофер захопився семирічним хлопчиком. Тоді він позичив камеру батька та зняв кілька короткометражок із покадровою анімацією на тему «Зоряних війн». Декорації для фільму хлопець зробив разом із братом з глини, борошна, рулонів туалетного паперу та яєчних лотків. Вже в 11 років Нолан остаточно вирішив стати режисером.
Здобувши ступінь бакалавра з англійської літератури, у 1993 році Крістофер Нолан почав працювати сценаристом, оператором та режисером різних відеороликів. Паралельно він знімав свої короткометражки. У 1998 році він дебютував на екрані з повнометражною картиною «Переслідування», яку знімав протягом року у вихідні.
Пізніше відомий кінорежисер Стівен Содерберг найняв Крістофера для постановки психологічного трилера «Безсоння» (1997), у результаті фільм мав комерційний успіх. Зараз у фільмографії Крістофера Нолана — десятки успішних самостійних робіт. Серед них — «Опенгеймер» (2023), «Довід» (2020), «Дюнкерк» (2017), «Інтерстелар» (2014), «Початок» (2010), «Темний лицар» (2008), «Бетмен: початок» (2005).
31 липня
Джоан Роулінг (1965), англійська письменниця, яка створила образ Гаррі Поттера.
Майбутня письменниця закінчила Ексетерський університет, отримавши диплом з класичної філології та французької мови. Після навчання вона працювала у правозахисній організації Amnesty International, потім викладала англійську в Португалії. А ось знаменитою її зробила серія книг про Гаррі Поттера.
Коли Джоан спала на думку написати історію про незвичайного хлопчика, вона була звичайною матір’ю-одиначкою, яка жила на соціальну допомогу. Рукопис письменниця набирала ночами на старенькій друкарській машинці. Джоан розсилала рукопис у різні видавництва, але отримала 11 відмов. Редактор одного з видавництв порадив їй знайти іншу роботу та забути про всесвітню славу, мотивувавши це тим, що «дитячі книги більше не продаються».
На щастя, самотня мати не прислухалася до його поради, продовжувала рухатися до своєї мрії, доки одне невелике видавництво у Лондоні не погодилося випустити перший роман. У результаті домогосподарка написала цілу серію із семи книг і продовжує творити. Зараз статки Джоан Роулінг оцінюють в мільярд доларів.
