Головна › Тости › Грузинські
Грузинські
Дуже давно на Кавказі існував такий звичай. Дівчина, перш ніж вийти заміж, мала приручити гірського барана. Вона брала з собою оберемок свіжої трави і піднімалася рано-вранці високо в гори. Якщо їй вдавалося побачити гірського барана, вона виявляла свою присутність і кидала йому траву, сама ж ішла геть. Так тривало якийсь час. Зрештою баран звикав до дівчини і, з’ївши принесену траву, лягав до її ніг і блаженно дрімав.
Тільки після того, коли дівчина зуміла приручити горду волелюбну тварину, вона могла вийти заміж. Адже в кожному кавказькому чоловікові живе неприборканий гірський баран.
Тож вип’ємо ж за жінок, щоб їм вдавалося нас приручати!
Жили Суліко та Шота, вони покохали одне одного і побралися. Тільки-но відгуляли весілля, як Шота довелось їхати у відрядження. — Не хвилюйся, — каже він молодій дружині, — за три дні повернуся. Минуло три дні, тричі три дні, а Шота не повертається. Минуло десять разів по три дні, а Шота все нема. Захвилювалася молода дружина, відправила десятьом вірним друзям у десять різних міст телеграми. І всі десятеро відправили зворотні листи з текстом «Не хвилюйся, Шота у нас».
Так вип’ємо за вірних друзів, які завжди прийдуть на допомогу і прикриють тил.
Стародавня мудрість говорить: в ідеальному світі подібне створює подібне. Так, добро породжує добро, а зло чинить зло. Тож давайте піднімемо келихи за цю прекрасну жінку, яка, творячи добро, примножує його кількість у світі!
У Грузії кажуть: щоб дізнатися ціну людини, потрібно запитати про неї у біди, у радості, у жінки та у пляшки. Нещодавно я спитав у біди: — Як ставиться до тебе наш іменинник? Вона відповіла: — Він завжди долає мене. Потім я запитав те саме в радості. Вона відповіла: — Він не скупий, завжди ділиться з іншими. Потім я спитав його дружину, і вона відповіла: — Він чуйний і уважний, дарує мені своє кохання, не витрачаючи його на інших жінок. А пляшка сказала: — Він добрий, але непостійний друг. Якщо треба, то завжди підтримає мою компанію. То ж вип’ємо за нашого дорогого ювіляра!
Коли дружина Вано купила лотерейний квиток, вона сказала:
— Якщо я виграю, то куплю собі нове пальто.
— А якщо не виграєш? — поцікавився Вано.
— Тоді тобі доведеться купити його!
Тож вип’ємо за жінок, які завжди майстерно знаходять вихід з будь-якої ситуації!
Високо в горах Кахетії жив орел із орлицею та маленькими орлятами. Одного разу, повертаючись з полювання, вирішив орел випробувати свою орлицю і перевірити, наскільки вона хоробра, як захищає гніздо та пташенят від чужинців… Він натяг на себе шкуру тигра і почав повільно підбиратися до гнізда… Орлиця, побачивши тигра, відважно накинулася на нього. Вах, як вона його клювала, била крилами і рвала кігтями! І, не давши навіть схаменутися, скинула на дно глибокої ущелини.
Хочу підняти цей келих за те, щоб дружина завжди впізнавала чоловіка, у якому б стані він не приходив додому!
Одного джигіта запитали: «Якби твоя дружина завинила, яке покарання ти б для неї обрав?» Джигіт подумав і відповів:
— Якби я хотів покарати свою дружину найсильніше, то купив би їй багато прикрас і закрив у кімнаті без дзеркала.
Пропоную підняти бокали за те, щоб жінки ніколи не зазнавали такого нещадного покарання!
Спробуйте не погодитися зі старовинним східним прислів’ям: «Вогнем випробовують золото, золотом випробовують жінку, а жінкою випробовують чоловіка».
Тож вип’ємо за те, що ми з честю подолали всі випробування!
На Кавказі кажуть: «Якщо хочеш бути щасливим один день, випий вина. Якщо хочеш бути щасливим два дні — пий чудове вино два дні. Якщо хочеш бути щасливим все життя — поважай, цінуй та бережи свою дружину».
Тож вип’ємо за наших жінок, які продовжують наше щастя на все життя
Сталось це в одній тропічній країні. Дочка поскаржилася матері, що чоловік їй зраджує. Мати відповіла, що ця можна виправити та попросила принести дві волосинки з вусів тигра. Дівчина злякалася, але мати звеліла їй спробувати це зробити, мовляв, жінка має все вміти.
Замислилась дівчина. Потім зарізала барана і зі шматком м’яса пішла до лісу. Сіла в засідку і чекає. Коли з’явився розлючений тигр і кинувся до неї, вона кинула м’ясо і втекла. Наступного дня вона знову прийшла зі шматком м’яса, і коли тигр кинувся на неї, вона кинула м’ясо, при цьому залишилася і почала дивитися, як він їсть. На третій день тигр чекав на неї і, коли вона знову з’явилася з м’ясом, він радісно забив хвостом.
Дівчина почала годувати його прямо з руки. На четвертий день тигр радісно підбіг до неї, з’ївши шматок м’яса, поклав голову на коліна до дівчини і задрімав. І в цю хвилину вона висмикнула дві волосинки, які й принесла матері.
«Ну ось,— сказала мати,— ти приручила хижого звіра, такого як тигр. Тепер іди й спробуй налагодити стосунки з чоловіком чи хитрістю, чи ласкою. Запам’ятай, у кожному чоловікові є тигр».
Так вип’ємо за жінок, які приборкують в нас тигрів.
