За друзів та багаторічну дружбу
Грузини кажуть: Старих друзів на нових змінювати — все одно, що квіти за плоди купувати. Так вип’ємо ж за друзів ювіляра та міцну багаторічну дружбу!
Свято щодня
Грузини кажуть: Старих друзів на нових змінювати — все одно, що квіти за плоди купувати. Так вип’ємо ж за друзів ювіляра та міцну багаторічну дружбу!
У Грузії кажуть: кохання молодої жінки — як молоде вино — терпке, невитримане, п’янке; кохання жінки у віці — як старе вино — витримане, з букетом.
Так вип’ємо ж за нашу прекрасну ювілярку, подібну до цінного вина!
Один чоловік приїхав із села до міста за довідкою. Чиновник довго крутив його документи в руках і нарешті сказав:
— Я видав би вам довідку, але тут не вистачає кількох підписів та печаток. Вам потрібно зробити таке. Спочатку зайти до Винашвілі, взяти Бутилідзе, поговорити з Відкупор’яном, потім сходити до Наливайка, Зранкуп’яна, поставити печатку у Похмелідзе. А потім заходьте до мене. І не забудьте про Шашликідзе! Поспішайте, у нас завтра іноземні гості, панове де П’є та де Лье. Якщо будуть ще питання, телефонуйте за телефонами: два по сто, три по двісті, додатковий — сто п’ятдесят.
То ж піднімемо келихи за те, щоб нашому імениннику не зустрічалися бюрократи!
Гіві розмовляє зі своєю нареченою. Вона йому й каже:
— Гіві, коли ти станеш моїм чоловіком, я ділитиму з тобою всі тягарі та негаразди.
— Дякую, люба, але я не маю а ні тягарів, а ні негараздів!
— Гіві, я ж сказала: «Коли ти станеш моїм чоловіком!»
Так вип’ємо ж за жіночу далекоглядність!
Жив на світі чоловік, але трапилося лихо і він помер, потрапивши у рай. Ніяк не хотів він помирати і благав Бога дати йому ще пожити. Всевишній дозволив чоловікові продовжити життя. Перед поверненням на землю Бог простяг йому три скриньки з подарунками і суворо наказав не заглядати в них, доки той не повернеться до свого дому.
Дорогою додому чоловік не витерпів, відкрив одну скриньку, а з неї, пурхаючи крилами, вилетіла радість. У наступній скриньці, яку він відкрив, було кохання і воно, не оглядаючись, також втекло. Останню скриньку чоловік вирішив таки зберегти. Діставшись до житла, прикривши вікна та двері, чоловік відкрив третю скриньку. У ній була надія, яка залишилася жити з ним і стала помічницею у справах.
Вип’ємо ж за те, щоб наше молоде подружжя зберегло радість та любов і прожило все сумісне життя з надією.
На Кавказі вважається, що життя жінки можна розділити на сім етапів: немовля, дівчинка, дівчина, прекрасна жінка, квітуча жінка, карколомна жінка і богиня. Дивлячись на нашу ювілярку, будь-який кавказький мудрець сказав би, що вона богиня не за віком, а за призначенням! Тож нехай наша іменинниця завжди залишається богинею в очах чоловіків!
— Зустрілися двоє грузинів. Один каже:
— Сосо, я чув, у тебе вчора було весілля?
— Так, було.
— То ти тепер, мабуть, знаєш, що таке щастя?
— Знаю, але вже пізно.
Піднімаю келих за те, щоб щастя наших молодят було спільним та їхньої душі не торкався смуток за холостяцьким життя.
Є така суфійська казка. Один мудрець почув, що в сусідньому селищі живе людина мудріша за нього. Стало йому заздрісно — і він вирішив випробувати мудрість іншого. Зібрав своїх учнів та пішов у сусіднє село. Там спитав, де знаходиться будинок потрібної людини, і попрямував туди. Дорогою він упіймав метелика і вирішив: спитаю, чи живий він. Якщо мудрець відповість «ні» — випущу на волю, якщо відповість «так» — стисну кулак, і метелик помре.
Увійшовши, він представився і запропонував перевірити, чи справді мудрість господаря дому така, як про неї говорять, і попросив відповісти на задумане запитання. Мудрець глянув йому у вічі й відповів: «Усе в руках твоїх».
Тож вип’ємо ж за те, щоб наш іменинник також був господарем своєї долі!
З давніх-давен існує притча: жили двоє братів. Коли вони йшли до храму, на їхньому шляху зустрівся бідний чоловік, який просив милостиню. Один брат розлютився на нього і пройшов повз, а другий, діставши останні гроші, віддав їх бідній людині. Коли вони почали молитися у храмі Богові про багатство, Бог сказав одному з братів: «Як же ти хочеш стати багатим, якщо ти душею бідний?», і не благословив його. А другий отримав благословення за своє добре серце.
Тож вип’ємо ж за нашу душевну доброту. Пам’ятайте життя — бумеранг!
Одного разу гірський орел вилетів на полювання. Довго літав він у пошуках здобичі, але нічого не пасувало його смаку. Мишка була занадто мала, для такого джигіта. Баранець — надто гидко мекав. Ну, а на ховраха, орел взагалі не дивився — набрид до смерті. Так, перебираючи, він натрудив крила і втратив усі сили. Довелося лягати спати, так і не поївши.
Тож вип’ємо за те, щоб обираючи, ми завжди могли вчасно зупинитися на відповідному варіанті.