Зіркові іменинники: хто народився у грудні. Частина 1

На початку зими День народження відзначають режисер Вуді Аллен та ціла плеяда акторів, серед яких Брендан Фрейзер, Кім Бейсінгер, Джон Малкович та Дон Джонсон. Sara-fun.com зібрав цікаві факти про життя та кар’єру зіркових іменинників.

1 грудня

Вуді Аллен, ім’я при народженні Аллен Стюарт Кенігсберг (1935), американський кінорежисер, письменник, актор, продюсер, чотириразовий лауреат премії «Оскар».

Майбутній режисер народився у Нью-Йорку в родині євреїв-мігрантів. Його дідусі та бабусі переїхали до США з Литви та Австрії. Рідні мріяли, щоб Вуді став юристом. У їхньому уявленні ця професія могла забезпечити йому сите майбутнє. Однак він обрав інший шлях. У 15-річному віці Аллен відправляв свої розповіді до місцевих газет, потім відточував майстерність, виступаючи у стендап-клубі. А згодом спробував себе в режисурі. Перший комедійний фільм «Енні Холл» Вуді Аллен зняв ще у 1997 році. А перший успіх принесла йому стрічка «Ханна та її сестри» (1986), яка зібрала у прокаті 40 мільйонів доларів. У фільмографії режисера значаться фільми «Колесо чудес» (2017), «Париж-Мангеттен» (2012), «Північ у Парижі» (2011), «Мангеттен» (1979).

2 грудня

Джанні Версаче (1946-1997), італійський модельєр та дизайнер.

У дитинстві майбутній модельєр мріяв стати піаністом, а батьки бачили його архітектором. Але доля розпорядилася інакше. Мати Джані Версаче була кравчинею, від неї він і успадкував пристрасть до викрійок та шиття. У 18 років майбутній кутюр’є почав працювати в ательє матері, а пізніше розпочав професійну кар’єру та співпрацював з багатьма брендами. У 1978 році разом із рідним братом Санто він створив у Мілані марку Gianny Versace. Брат став головним адміністратором модного дому. До бізнесу долучилася і їхня сестра Донателла, яка відповідала за модні фотосесії.

Усього за 10 років Джанні Версаче побудував справжню імперію моди та заробив понад 800 мільйонів доларів. Версаче створював сценічні костюми для зірок, серед яких були Елтон Джон та Мадонна.

У 1997 році у Джанні діагностували рак вуха, проте помер він не своєю смертю. 15 липня біля приватного маєтку в Майамі-Біч його застрелив серійний вбивця, який заробляв зв’язками з багатими чоловіками, Ендрю Кьюненен. Мотиви злочину так і залишилися не розкритими, оскільки за кілька днів убивця звів рахунки з життям. З того часу модним домом Versace успішно керує Донателла.

Брітні Спірс (1981), американська поп-співачка, танцівниця, авторка пісень, актриса, лауреатка премії «Греммі».

Майбутня поп-зірка зацікавилася співом у п’ятирічному віці. У 8 років вона потрапила до американського телешоу «Клуб Міккі Мауса» та вступила до акторської школи. У 18 років Брітні випустила перший альбом Baby one more time, який став хітом і приніс їй світову славу. Після цього було ще кілька успішних альбомів. Коли ж у 2004 році співачка вийшла заміж та народила двох дітей, її кар’єра пішла на спад. У той же час на поверхню спливли сімейні скандали, а сама Брітні Спірс потрапила до психіатричної лікарні.

3 грудня

Брендан Фрейзер (1968), американський та канадський актор, продюсер. Найбільш відомий за роллю Ріка О’Коннелла у трилогії фільмів «Мумія».

Брендан захопився акторством у дитинстві і навіть відвідував театральну школу в Торонто (Канада). Голлівудську кар’єру він розпочав у 1990-ті. Тоді проривом стали фільми «Засліплений бажаннями» (1990), «Джордж із джунглів» (1997) та трилогія «Мумія» (1999), у яких він зіграв головні ролі. Під час зйомок останнього Брендан Фрейзер самостійно виконував усі трюки, тож отримав чимало травм. А під час зйомок другої частини блок-бастера він постраждав настільки, що переніс операцію із заміни колінного суглоба. Крім того, під час зйомок Мумії всю знімальну групу переслідували невдачі: вони перенесли діарею та укуси скорпіонів.

У 2012 році під час урагану Сенді, який вирував у США та залишив мільйони будинків без електрики, Брендан зламав хребет, рятуючи власний дім від великої води. У результаті він переніс кілька операцій, щоб знову стати на ноги і зник з екранів на сім років. Через малорухливий спосіб життя актор почав набирати вагу. Після довгого періоду забуття, у 2021 році Брендан Фрейзер отримав головну роль у фільмі Даррена Аронофскі «Кит». Він зіграв 270-кілограмового професора літератури на ім’я Чарлі, який викладає онлайн-курси у коледжі та боїться показати свою зовнішність студентам. Повернення на великий екран стало тріумфальним, а Фрейзер отримав за фільм премію Оскару номінації «Краща чоловіча роль», а також номінацію на премію «Золотий глобус».

Джуліанна Мур, ім’я при народженні Джулі Енн Сміт (1960), американська актриса та письменниця, володарка «Оскара», двох «Золотих глобусів» та двох «Еммі».

Знаменита рудоволоса красуня розпочинала кар’єру на Бродвеї та в серіалі «Як обертається світ». На великому екрані вона дебютувала у 1990 році у фільмі «Казки з темного боку». Коли актриса перебралася до Голлівуду, їй довелося змінити ім’я на псевдонім, оскільки її справжнє ім’я Джулі Енн Сміт виявилося «зайнятим» іншою актрисою.

Після невеликої ролі у фільмі «Втікач» актрису помітив режисер Стівен Спілберг, котрий запросив її для зйомок у фільмі «Парк юрського періоду». Після цього були фільми «Ніч у стилі бугі» (1997), «Великий Лебовскі» (1998), «Магнолія» та «Кінець роману» (обидва – 1999), «Це безглузде кохання» (2011), «Все ще Еліс» (2014).

Обличчя актриси з дитинства вкриває ластовиння, тому, коли її син почав у дитинстві комплексувати через зовнішність, Джуліан Мур вирішила написати книгу, щоб підтримати його. Так акторка стала ще й письменницею.

4 грудня

Райнер Марія Рільке, повне ім’я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке (1875-1926), австрійський поет-екзистенціаліст.

Рільке народився у Чехії, яка на той час входила до складу Австро-Угорщини, тому його вважають австрійським поетом. Незадовго до його народження батьки втратили доньку, за якою сильно сумували, тому дали синові два з шести імен — Рене та Марія — жіночі. Крім того, мати до п’яти років одягала Рільке в дівочі сукні та грала з ним, як із дівчинкою. Втім, на доросле життя поета це не вплинуло і він створив власною родину, одружившись з німецькою художницею Кларою Вестхофф. У пари народилася дочка Рут, але шлюб проіснував лише рік, після чого Клара самостійно виховувала доньку.

Сергій Бубка (1963), український спортсмен, 35-разовий рекордсмен світу у стрибках із жердиною, олімпійський чемпіон (1988), 10-разовий чемпіон світу.

Відомий рекордсмен народився у Луганську. Займатися стрибками з жердиною Бубка почав у 11 років, а вже у 19-ть завоював першу золоту медаль чемпіонату світу. За свою кар’єру він встановив кілька світових рекордів. Один із них — стрибок через поперечину висотою 6,14 м, який протримався 26 років (у 2020 році шведський стрибун Арман Дюплантіс зміг перевершити цей результат лише на сантиметр). Незважаючи на яскраву кар’єру, легкоатлет лише одного разу взяв олімпійське золото — під час Ігор у Сеулі (Південна Корея) 1988 року.

У 1999 році на честь стрибуна в центрі Донецька встановили бронзовий пам’ятник. Скульптуру заввишки три з половиною метри встановили на постамент символічної висоти — 6,15 м. Саме такий рекорд у закритих приміщеннях Бубка встановив під час змагань у Донецьку 1993 року. Сам спортсмен виступав проти пам’ятника за життя, тому навіть радіє, що бронзова фігура не дуже схожа на нього.

Згодом Бубка став не лише успішним спортсменом, а й бізнесменом, оскільки вкладав та примножував свої призові. За неофіційними даними, у різний час йому належали компанія з виробництва канцтоварів, бензоколонки та магазини. Крім того, офіційно Сергій Бубка вважався власником і президентом одного з великих українських банків «Родовід Банк», який не пережив фінансової кризи 2008 року та потрапив під націоналізацію.

ЗМІ повідомляли, що Сергій Бубка вів бізнес з росіянами: його брат живе у окупованому Донецьку та не припиняв підприємницьку діяльність. Сам же спортсмен каже, що з 2014 року не відвідував територію, яка перетворилася на ДНР, через що пропустив похорон матері та не спілкується з ріднею. Сергій Бубка каже, що не має жодного стосунку до бізнесу в Росії чи на окупованих територіях та запевняє, що підтримує Україну. Проте через відкрите в Україні кримінальне провадження виїхав до Монако.

5 грудня

Хосе Каррерас, повне ім’я Жозеп Марія Каррерас-і-Коль (1946), іспанський оперний співак.

Музикою Хосе захопився у дитинстві. Йому подобалося слухати та вивчати арії Енріко Карузо, тому мати найняла репетитора, який навчав хлопчика грі на піаніно та співам. У 8-річному віці він виступив на місцевій радіостанції з композицією «La donna è mobile» («Серце красунь схильне до зради»). Паралельно зі звичайною школою Хосе Каррерас закінчив консерваторію, а також працював у сімейній косметичній компанії, доставляючи товари клієнтам.

В університеті Барселони майбутня знаменитість вивчав хімію, але захоплення музикою його не відпускало. У 25 років він переміг у міжнародному конкурсі співаків International Verdi Singing Competition, що проходив в Італії. Після цього отримав пропозицію зіграти Рудольфа в опері «Богема», яка принесла йому першу популярність. Справжнє визнання прийшло до Хосе Каррераса завдяки протекції Монсеррат Кабальє. І до середини 1970-х він встиг виступити на багатьох найбільших майданчиках планети, збираючи повні зали слухачів.

У 40 років на піку слави Каррерасу поставили діагноз — гостра лейкемія. Медики вважали, що шанси перемогти хворобу незначні. Однак завдяки неймовірній жазі до життя та допомозі друзів, які зібрали 400 тисяч доларів на лікування, він упорався з недугою.

Патрісія Каас (1966), французька естрадна співачка та актриса.

Майбутня зірка сцени народилась у Лотарингії. Цей регіон знаходиться на французько-німецькому кордоні. Її мати була німкенею, батько також говорив німецькою. Не дивно, що Патрісія Каас розпочинала співочу кар’єру в німецькому кабаре «Rumpelkammer», куди потрапила у 13 років та провела на його сцені сім років. Пробитися у французький шоу-бізнес співачці допоміг актор Жерар Депардьє, який погодився вкласти гроші в її просування і не помилився. Слава Патрісії Каас почалася з пісні «Mademoiselle chante le blues» — «Мадмуазель співає блюз», а через багато років вона представила Францію на пісенному конкурсі Євробачення, де посіла восьме місце.

6 грудня

Микола Амосов (1913-2020), український лікар, науковець у галузі медицини та біокібернетики.

У дитинстві Микола ріс замкнутою дитиною і не дуже привітно спілкувався з однолітками. Після школи майбутній хірург отримав професію механіка і лише у 22 роки вступив до медичного вишу, який закінчив із відзнакою. Під час Другої світової війни Микола Амосов працював військовим хірургом та встиг прооперувати понад 4000 поранених. Після закінчення війни він захистив докторську дисертацію та очолив кафедру у Київському медінституті.

На початку кар’єри медик спеціалізувався на легеневій хірургії, потім змінив рід діяльності та почав досліджувати захворювання серця та судин. Амосову приписують створення апарату штучного кровообігу «серце-легені». На початку експериментів він намагався вимкнути серце собаки. Коли дослід вийшов вдалим, Амосов почав лікувати експериментальним шляхом людей. Він винайшов безліч пристроїв, які медики використовують і зараз. Знаменитий хірург вважав, що здоров’я гублять жадібність, лінощі та відсутність характеру.

Підписуйся на наш Telegram канал

7 грудня

Катерина Білокур (1900-1961), українська народна художниця.

Художниця-самоучка народилася та виросла у селі Богданівка під Києвом. Вона завжди любила малювати, але батьки не підтримували захоплення дочки і дозволяли займатися творчістю лише після того, як вона виконає всі клопоти по господарству. Зазвичай вільний час був лише у неділю ввечері. Через нерозуміння близьких Катерина одного разу вирішила втопитися у річці. На щастя, її врятували, а батьки після інциденту почали ставитись до її захоплення більш лояльно.

Дівчина пробувала вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки та до театрального технікуму в Києві. Однак в обох вишах отримала відмову через відсутність атестату, оскільки не закінчила навіть середньої школи. На своїх полотнах Катерина Білокур найчастіше зображала квіти і могла пройти не один кілометр заради відповідної натури, але ніколи не зривала рослини, порівнюючи зірвану квітку із занапащеною людською душею.

Талантом української художниці захоплювався знаменитий іспанський живописець Пабло Пікассо, який побачив її роботи на виставці радянського живопису у Парижі в 1954 році.

Зіркові іменинники: 8 грудня

Кім Бейсінгер (1953), американська кіноактриса, співачка та фотомодель, володарка премій «Оскар» та «Золотий глобус».

У дитинстві зірка Голлівуду мріяла стати балериною чи оперною співачкою. З трирічного віку її водили на танці та уроки з вокалу. Проте склалося інакше. У шкільному віці вона взяла участь у конкурсі краси. Того разу лаври переможниці дісталися іншій учасниці, а Кім отримала пропозицію стати обличчям рекламної кампанії шампуню Breck. Так вона відкрила для себе модельний бізнес, який згодом приносив 1000 доларів на день.

Незважаючи на успіх, модель соромилася дивитися на себе в дзеркало і соромилася власної зовнішності. Пізніше з модельного подіуму вона перейшла на знімальний майданчик. У її фільмографії — «П’ятдесят відтінків свободи» (2018), «8 миля» (2002), «Бетмен» (1989), «Дев’ять з половиною тижнів» (1986), «Ніколи не говори «ніколи» (1983).

Нікі Мінаж, ім’я при народженні Оніка Таня Мараж-Петті (1982), американська співачка, реперка та авторка пісень, актриса.

Майбутня співачка народилася в острівній державі в південній частині Карибського моря — Трінідад і Тобаго. У неї є малазійське, тринідадське та індійсько-африканське коріння. У п’ятирічному віці вона разом із батьками мігрувала до США, рятуючись від злиднів та голоду. Батько дівчинки вів розпусний спосіб життя і часто скандалив із матір’ю. Щоб уникнути сімейних конфліктів, дівчинка сиділа в машині та складала вірші.

Під час навчання у школі Нікі навчилася грати на кларнеті та захопилася репом. Здобувши атестат, вона успішно склала іспити до музичного коледжу. Зараз Нікі Мінаж вважається однією з найвідоміших і найоплачуваніших реп-виконавиць. За роки творчої кар’єри вона отримала понад 80 нагород та премій у галузі музики та кінематографу.

9 грудня

Джоель Чандлер Харріс (1845-1908), американський журналіст, письменник, фольклорист, автор «Казок дядечка Римуса».

Цікаво, що у 16-річному віці Джо почав працювати посилальним у плантатора і виконував його доручення для газети «The Countryman» за їжу та проживання. Саме там він слухав на кухні розповіді про тварин, які переказували один одному темношкірі раби його хазяїна. Вони ж згодом стали прототипами героїв, серед яких дядечко Римус і матінка Мідоус. Через десятиліття він створив знамениті гумористичні «Казки дядечка Римуса». Тоді газети навперебій передруковували легенди та оповідання про сільське життя, розказані від імені темношкірого раба. Згодом цих казок назбиралося на цілу книгу, яка вийшла друком у 1880 році. Усього за чотири місяці продали 10 000 екземплярів, що було приголомшливо для того часу. З тих пір на «Казках дядечка Римуса» виросло не одне покоління дітей по всьому світу, хоча темношкірі автори вважають, що Джоель Харріс вкрав частину їхньої культурної спадщини, поставивши авторство під народними оповіданнями.

Джон Гевін Малкович (1953), американський актор, режисер та продюсер, лауреат премії «Еммі».

Джон Малкович народився та виріс в Іллінойсі (США). Його дідусь та бабуся по батьківській лінії емігрували до Америки з Хорватії. Крім того, серед його предків були французи, німці, англійці, шотландці, серби та чорногорці.

У шкільні роки Джон мріяв стати професійним бейсболістом, проте закохався у дівчинку, яка захоплювалася театром. Разом із пасією він вступив до шкільної трупи та зіграв у кількох п’єсах. В університеті він вибрав головними предметами біологію та соціологію, але згодом перевівся на театральний факультет. Акторській майстерності Джон Малкович навчався також у студії Вільяма Еспера у Нью-Йорку.

Актор знімався у фільмах «Флірт з дияволом» (2022), «Гарний, поганий, злий» (2019), «Оксамитова бензопила» (2019), «РЕД» (2010), «Після прочитання спалити» (2008), «Бути Джоном Малковичем» (1999). Окрім того, він зіграв головну роль у фільмі, який ніхто не побачить до 2115 року. Справа в тому, що у 2015 році Джон Малкович написав сценарій до науково-фантастичного трилера під назвою «Сто років». Режисером картини про постапокаліптичне майбутнє став Роберт Родрігес. Одразу після зйомок та монтажу фільм поклали до сейфу, який ніхто не зможе відкрити до дати прем’єри, яку призначили на 18 листопада 2115 року. Цікаво, що тисяча людей у всьому світі отримала квитки на перший показ із правом передати їх нащадкам. Спонсором дивної ідеї виступив бренд коньяку.

10 грудня

Майкл Кларк Дункан (1957-2012), американський актор.

Дункан народився і виріс у Чикаго (США), де його та сестру виховувала мати. Коли мати захворіла, хлопець залишив університет, щоб допомагати сім’ї. У той час його форми виглядали дуже солідно, що допомогло влаштуватися вибивалою в місцевих нічних клубах, а потім отримати роботу охоронця в Лос-Анджелесі. У 1998 році він вперше потрапив на знімальний майданчик — це був фантастичний бойовик «Армагеддон» із Брюсом Віллісом у головній ролі. Саме останній допоміг Дункану отримати згодом роль Джона Коффі в «Зеленій милі» (1999), за яку актора номінували на «Оскар» і «Золотий глобус». Пізніше він знімався у фільмах «Місто гріхів» (2005), «Дев’ять ярдів» (2000).

11 грудня

Жан Маре (1913-1998), французький актор театру та кіно, письменник, художник, скульптор. Знімався у фільмах «Граф Монте-Крісто» (1954), «Таємниці Бургундського двору» (1961), «Фантомас» (1964), «Знедолені» (1994).

Майбутня зірка великого екрану не любив учитися і часто вплутувався у скандальні історії з вчителями та однокласниками. Перш, ніж стати актором, він заробляв на життя на фабриці та у фотоательє. Щоб реалізувати свою мрію про зйомки у кіно, Жан Маре невпинно ходив на кастинги та відправляв фотографії режисерам.

Під час зйомок Маре самостійно виконував усі трюки, тому у зрілому віці відчував труднощі через отримані травми. У 1990-ті актор захворів на рак кісткового мозку, проте від нього приховували діагноз, а сам Жан Маре вважав симптоми хвороби ознаками старіння.

Олександр Солженіцин (1918-2008), письменник, драматург, публіцист, поет, громадський діяч, лауреат Нобелівської премії (1970).

Солженіцин ніколи не бачив свого батька — той загинув під час полювання за півроку до появи майбутнього письменника. У дитинстві Сашко мріяв про велику сцену, але йому не судилося стати актором. Після закінчення школи він вирішив вступити до фізико-математичного факультету і одночасно почав писати вірші.

Під час Другої світової війни Солженіцин писав листи з фронту, де критикував політику тодішнього вождя СРСР Йосипа Сталіна. За відверту критику влада його на вісім років відправила до трудового табору. Там йому заборонили вести записи, тож він запам’ятовував тексти, перебираючи саморобні чотки. Після повернення до нормального життя він написав знаменитий твір «Архіпелаг ГУЛАГ», за що його у 1974 році вислали за межі СРСР. Окрім того, у різний час він написав твори «У колі першому», «Червоне колесо», «Матренін двір», «Один день Івана Денисовича», «Раковий корпус».

12 грудня

Едвард Мунк (1863-1944), норвезький живописець та графік, автор знаменитої картини «Крик».

Едвард був другим із п’яти дітей, які народилися в родині лікаря, Крістіана Мунка. Незважаючи на фах батька, члени сім’ї не вирізнялися здоров’ям: спочатку від сухоти померла його дружина, потім — дочка Софі Йоханна. Едвард також ріс хворобливим хлопчиком, тому багато часу проводив за живописом і згодом зобразив на кількох полотнах стадії хвороби сестри.

Відому картину «Крик» Мунк писав чотири рази, оскільки вважав, що йому не вдавалося передати бажані емоції. Існує кілька версій, що могло надихнути художника на створення цього полотна. Перша говорить, що поштовх дала перуанська мумія, знайдена під час розкопок на річці Уткубамба. Друга каже, що «Крик» написаний за мотивами роману Федора Достоєвського «Злочин і покарання».

Френк Сінатра, повне ім’я Френсіс Альберт Сінатра (1915-1998), американський співак та актор, лауреат «Оскара» та 11 премій «Греммі».

У Френка — італійське коріння, його батьки мігрували до США ще до народження сина. Новонароджений Френк важив близько шести кілограмів та пологи проходили дуже складно. Медикам довелося використати спеціальні щипці, які залишили сліди на голові Френсіса, «подарувавши» йому асиметричні риси обличчя та проблеми зі слухом. Однак це не завадило Сінатрі стати найвідомішим музикантом минулого століття. За життя виконавця шанувальники розкупили понад 150 мільйонів копій його записів.

Запаморочливий успіх прийшов до нього не одразу. У 16 років Сінатра заробив перші гроші грою на маленькій гітарі укулеле, першою його офіційною роботою була посада вантажника, а в 1930-ті працював конферансьє у невеликому кафе. Коли ж у 1940-ті до нього прийшла популярність, прихильниці надсилали йому щонайменше 20 000 листів кожного місяця.

Окрім того, Френк Сінатра був актором і знявся у більш ніж 60 фільмах. У його фільмографії — серіал «Приватний детектив Магнум» (1987), а також стрічки «Потяг фон Райана» (1965), «Маньчжурський кандидат» (1962), «Людина із золотою рукою» (1955).

Леонід Биков (1928-1979), кінорежисер, сценарист та актор, народний артист Української РСР.

З дитинства майбутній актор марив небом. У розпал Другої світової війни — 1943 року — він навіть намагався вступити до льотного училища, додавши собі два роки. Однак обман швидко розкрили та на курс його не зарахували. Друга спроба у 1945 році була більш вдалою, проте після закінчення війни училище розформували. Після цього Леонід Биков вступив до театрального інституту в Харкові та зміг реалізувати дитячу мрію на екрані під час зйомок фільму про військових льотчиків «У бій ідуть лише старі». Буквально за кілька днів він освоїв ази управління бойовою машиною, хоча під час зйомок літав із професійним пілотом.

13 грудня

Микола Хвильовий, справжнє ім’я Микола Фітільов (1893-1933), український письменник та публіцист.

У розпал лютневої революції 1917 року в Російській імперії він був активним прихильником більшовиків і навіть недовго очолював ЧК Богодухівського району (зараз — Харківська область). Свої враження про чекістську роботу Хвильовий описав у новелі «Я (Романтика)», герой якої керівник місцевого ЧК засудив до розстрілу власну матір, виправдовуючи це ідеалами революції. У новелі Микола Хвильовий намагався показати розчарування у революції, протиріччя та роздвоєння людини того часу. У 1920-ті письменник підтримав політику «українізації» і виступив проти русифікації української культури під гаслами «Геть від Москви!», «Україна чи Малоросія?», «Орієнтація на психологічну Європу».

До кінця життя Микола Хвильовий вважав себе комуністом, хоча наприкінці 1930-х його судили як буржуазного націоналіста.

Джеймі Фокс, справжнє ім’я Ерік Марлон Бішоп (1967), американський актор, співак, лауреат кінопремій «Оскар» та «Золотий глобус».

Батьки здали Джеймі до притулку, коли йому виповнився лише рік. Звідти його забрали до прийомної родини, де його вихованням переважно займалася бабуся. Ще п’ятирічкою вона відвела хлопчика на уроки фортепіано. Пізніше він грав у юнацькій футбольній команді та планував пов’язати своє майбутнє зі спортом. Однак життя повернулося інакше. У результаті в 1990-х він опинився на знімальному майданчику. Спочатку Джеймі знімався у прохідних фільмах, потім у його фільмографії з’явилися більш значущі роботи «Денна зміна» (2022), «Нестерпні боси-2» (2014), «Джанго вільний» (2012), «Законослухняний громадянин» (2009).

Тейлор Свіфт (1989), американська кантрі-співачка, авторка пісень, продюсерка, режисерка, актриса.

У дев’ятирічному віці Тейлор захопилася театром та брала участь у різних постановках. У підлітковому віці вона сильно комплексувала через свої очі, вважаючи їх малими і невиразними. Однак це не завадило їй побудувати сценічну кар’єру з численними нагородами та мільйонами проданих альбомів. А в 2019 році Тейлор Свіфт очолила рейтинг найоплачуваніших співачок із доходом $185 мільйонів. У той час за нею розташовувалися Бейонсе та Ріанна.

14 грудня

Наташа Макелхон (1969), британська актриса.

Майбутня зірка екрану з дитинства мріяла стати відомою артисткою, тож після закінчення школи вступила до Лондонської академії музичного та драматичного мистецтва. Кар’єру до популярності Наташа починала з епізодичних ролей, а у 1996 році вона виконала головну роль у фільмі «Прожити життя з Пікассо» у партнерстві з Ентоні Гопкінсом. Після цього проекту Макелхон почали впізнавати на вулиці, а продюсери та режисери пропонували масштабні проекти.

Пізніше вона знімалася в серіалах «Корона» (2022), «Блудлива Каліфорнія» (2007-2014), а також фільмах «Убий мене ніжно» (2002), «Шоу Трумана» (1998).

Майкл Оуен (1979), англійський футболіст. Посідає п’яте місце у списку бомбардирів збірної Англії з футболу, забивши за неї 40 голів.

Легенда «Ліверпуля» народився в сім’ї футболіста Террі Оуена, який виступав за англійський «Евертон». Тому нікого не здивувало, що він також вирішив пов’язати життя та кар’єру зі спортом. У восьмирічному віці Майкл Оуен став найкращим бомбардиром англійської шкільної ліги, а вже у 17-ть підписав перший професійний контракт із «Ліверпулем». За вісім років у команді він взяв безліч трофеїв, серед яких Кубок і Суперкубок Англії, Кубок Ліги, Кубок і Суперкубок УЄФА. Крім того, він отримував «Золотий м’яч» як найкращий футболіст Європи. Оуен встиг пограти ще у чотирьох клубах: мадридському «Реалі» (2004-2005), «Ньюкаслі» (2005-2009), «Манчестер Юнайтед» (2009-2012) та «Сток Сіті» (2012-2013). Закінчивши футбольну кар’єру, Майкл Оуен скаржився на рідний клуб, який вичавлював із нього всі соки, не даючи змоги відновитися навіть після травм.

15 грудня

Дон Джонсон (1949), американський актор та співак.

У актора не було щасливого дитинства, його батьки розійшлися, коли хлопчикові було 11. Щоб прогодувати себе та сина, матері доводилося багато працювати, а підліток опинився без нагляду. Дон пропускав школу і заробив славу запеклого хулігана. Після школи Дон Джонсон одразу пішов у акторство: він вступив до Американської театральної консерваторії у Сан-Франциско, грав у театральних постановках та мюзиклах.

Згодом актор перемістився на знімальний майданчик і в 1990-ті став одним із символом американських бойовиків, знявшись у стрічках «Харлей Девідсон і ковбой Мальборо» (1991), «Питання честі» (1995), а також серіалі «Детектив Неш Бріджес» (1996-2001). Окрім того, у фільмографії актора значаться стрічки «Дістати ножі» (2019), «Джанго звільнений» (2012) та зіркова роль у серіалі «Поліція Майамі» (1984-1989).

Соломія Павличко (1959-1999), українська письменниця, літературознавець, перекладачка, публіцистка, авторка праць з історії фемінізму.

Соломія народилася у Львові в родині відомого українського поета Дмитра Павличка. Пізніше сім’я перебралася до Києва. З дитинства вона любила читати, тож пов’язала кар’єру з роботою в Інституті літератури при Національній академії наук.

Окрім того, Соломія Павличко працювала в університеті Едмонтона (Канада) та Гарвардській літній школі лінгвістики. На початку 1990-х брала участь у різноманітних міжнародних програмах, пропагуючи українську культуру. У Києві вона започаткувала видавництво «Основи», яке досі випускає підручники та наукову літературу.

Олександр Зінченко (1996), український футболіст. Гравець збірної України.

Футболіст народився та виріс у райцентрі Радомишль у Житомирській області. Сашко залишив батьківський дім у 11 років, оскільки тренер місцевої ДЮСШ «Карпатія» вирішив, що юному футболістові варто переходити на інший рівень. Тоді його відвезли на оглядини до київського «Динамо», проте туди його не прийняли через юний вік. Справа в тому, що іногородніх студентів тут брали лише з 14 років. Навчання більш юних гравців оплачували батьки, проте бюджет сім’ї Зінченко не потягнув таких витрат. Після цього Олександр Зінченко потрапив на навчання до дитячого футбольного клубу «Моноліт» у Чорноморську (Одеська область), який перебував на балансі донецького «Шахтаря».

Після «Моноліта» була академія «Шахтаря», потім виступи в російській «Уфі», а згодом — переїзд до Манчестера та гра за англійський «Арсенал». У 2022 році Олександр Зінченко очолив рейтинг найдорожчих українських гравців, його ціна, за даними трансфермаркету, сягає 32 млн євро.

Читайте продовження матеріалу «Зіркові іменинники: хто народився в грудні. Частина 2».