Головна › Тости › Короткі
Короткі
Якось їхав чоловік по гірській дорозі на віслюку. Дорога петляла між скелями, вздовж стрімчаків і прірв. Раптом ішак зупинився і ні з місця. Чоловік почав смикати його. Ішак стоїть як укопаний. Стала людина лаяти його, штовхати, навіть шмагати батогом. Ішак заволав, але не зрушив з місця. Раптом величезний каменепад пройшовся тим місцем, де міг опинитися чоловік, якби не зупинився.
Хочу підняти келих за мудрість і неквапливість, щоб ми дослухалися порад і не вважали інших віслюками.
Імператор прийшов до в’язниці, де зустрівся з кожним ув’язненим. І кожен його запевнив, що сидить тут несправедливо, що він чесний та добропорядний. І лише один бранець зізнався, що він сидить по заслугам, у чому щиро кається. Тоді правитель розпорядився:
— Виженіть звідси хлопця! Щоб він не псував своєю присутністю компанію таких добропорядних людей.
Піднімемо ж келихи за чесність!
Один філософ сказав: «Ми могли б стати щасливими, якщо хотіли б тільки цього, але ми бажаємо бути щасливішими за інших людей, а це майже неможливо, оскільки завжди здається, що інші щасливіші за нас».
Бажаю нам бути щасливими, не дивлячись на інших.
Пластикові світлодіоди часом блищать яскравіше найкращих діамантів. Але це не робить їх алмазами.
Мій тост за те, щоб ми завжди могли відрізнити діамант від світлодіода!
Один мудрець сказав: «Найдивніше в людині те, що вона нерідко засмучується через втрачене майно, а от те, що швидко плине життя її не бентежить».
Піднімемо ж келихи за те, щоб кожен день нашого життя проходив яскраво та з користю.
Сократ говорив: «Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали ворогами, а вороги стали друзями».
Не треба бути Сократом, щоб розуміти, що вороги нам не потрібні, а друзі дуже дорогі.
Мій тост — за гарні стосунки!
З хорошою компанією, гріх не випити. Так давайте не будемо грішити!
Одного разу одного мудреця запитали: «О наймудріший, скажи, чи довго потрібно чекати щастя?» На що сивочолий старець відповів, хитро посміхнувшись: «Якщо чекати, то довго». Так давайте вип’ємо за тих, хто не чекає, а робить своє щастя сам!
Пропоную випити за неї! Адже без неї наше життя втратить усі барви і стане практично безглуздим. І якщо вона перестане дарувати нам свою підтримку, то ми не зможемо гарно посидіти з друзями і насолодитися п’ятничним вечором. За печінку!
Людина відчуває справжнє щастя тільки тоді, коли може його розділити з кимось іншим. Коли ти даси їм свою радість, то вона подвоїться. І навіть коли ти даси їм своє горе, тобі дістанеться тільки половина. Вип’ємо за друзів, які поруч!