У новорічну тиху ніч постукає у двері казка

У новорічну тиху ніч постукає у двері казка.
Зустрітись з дивом віч-на-віч ви забажали, тож будь ласка.
У двері наші неспроста змія вповзає гордовито,
Від голови й аж до хвоста вона бажаннями обвита.
Усі хто зможуть в рік Змії знайти із нею спільну мову,

Отримають за це собі таку просту винагороду:

Змія ж бо мудра — значить й ми
Всі станемо на мить мудріші.

Гнучка — тож труднощі життя
Ми обійдемо чим скоріше.

Вона — хранителька багатств,
І нам багатшим варто стати.

Щоб ми могли свій гардероб
так як вона, весною на новий міняти.

Ще й цінувати час життя,
Що лине швидко, наче вітер в полі.

Магічним поглядом, мов та змія, змогли
Змінити викрутаси долі.

Все в неї є у дивної змії.
Усім що має з нами поділитись може.

Тож всім бажає від душі: здоров’я, радості, добра,