Аксакали кажуть, що у житті людина повинна уникати двох типів людей: тих, яким не потрібна вона, і тих, які не потрібні їй.

Так піднімемо келихи за тих, хто сидить за цим святковим столом. Нехай кожен з нас завжди буде неодмінно комусь потрібен!

Один маленький, але дуже гордий баранчик вирішив відірватися від стада, і його з’їли вовки. Давайте вип’ємо за вміння дружити і ніколи не забувати про друзів.

Якось мудреця запитали: «Що треба зробити, щоб бути щасливим?» На що старець відповів: «Щоб бути щасливим, треба просто бути!»

У Грузії кажуть, що людина, яка побачила зірку, що падає з неба, буде щасливою як ніхто інший. Так вип’ємо за іменинницю і побажаємо їй побачити не одну, а дві падаючі зірки.

У мудреця запитали:
— Чому буває, що у людей кохання минає?
— Тому що кохання — це полум’я, в яке постійно треба підкидати вугілля!

Жив-був на світі султан, і був у нього гарем, який знаходився за 100 кілометрів від палацу. І був у нього слуга, якого султан щодня посилав по дівчину. Слуга помер у 30 років, а султан у 90.

Тож вип’ємо за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Бо не жінки вбивають чоловіків, а біганина за ними.

У Грузії кажуть, що друзів віддаляє від нас або їхнє щастя, коли ми їм уже не потрібні, або наша біда, коли ми сильно їх потребуємо. Тож давайте вип’ємо за нашу багаторічну дружбу з ювіляром — і за те, що ніщо не може віддалити нас один від одного!

Спробуйте не погодитися зі старовинним східним прислів’ям: «Вогнем випробовують золото, золотом випробовують жінку, а жінкою випробовують чоловіка».
Тож вип’ємо за те, що ми з честю подолали всі випробування!

На Кавказі кажуть: «Якщо хочеш бути щасливим один день, випий вина. Якщо хочеш бути щасливим два дні — пий чудове вино два дні. Якщо хочеш бути щасливим все життя — поважай, цінуй та бережи свою дружину».
Тож вип’ємо за наших жінок, які продовжують наше щастя на все життя

Якось розмовляли два столітні грузини. Один каже:
— Гіві, мені вчора моя дружина сказала, що я такий самий сильний, як і у 75 років.
— Чому вона так сказала?
— У нас на дворі лежить камінь, який поклав ще мій прадід. Так от, я у 75 років не міг його зрушити з місця і зараз не можу.
Тож вип’ємо ж за жіноче вміння робити компліменти!